На планеті Земля є багато місць з «поганою славою». Наша редакція настійно рекомендує відвідати одне з них. Адже де ще у вас з'явиться можливість знайти справжній піратський скарб!
Йдеться про узбережжя в Намібії, яке от уже багато століть викликає містичний жах у моряків з усього світу.
Берег Скелетів - частина узбережжя в складі пустелі Наміб і місце останнього спочинку сотень кораблів. Причин, за якими кораблі зазнавали краху в цих місцях, величезна кількість. Це і сильні тумани, і потужні прибої, і непостійні течії... Іншими словами - погані погодні та природні умови.
Навіть якщо морякам дивом удавалося врятуватися від морської безодні і дістатися берега, вони все одно незабаром помирали від спраги. Адже Наміб - одна з найсухіших пустель у світі. А Берег Скелетів розташований у сотнях кілометрів від населених пунктів і джерел питної води.
Залишки затонулих кораблів можна побачити не лише у воді, але й на узбережжі. Все через те, що пустельні вітри постійно несуть пісок у море, поступово просуваючи берегову лінію на захід.
Велика частина туристів вирушає на узбережжя Намібії в надії відшукати скарб відомого пірата Кідда. Як подейкує місцеве населення, саме на території Берега Скелетів розбійник сховав награбоване золото.
Історія свідчить, що при арешті грошей у пірата Кідда практично не було. Тому й поширилася легенда про «скарб капітана Кідда». Про скарби писали і Едгар Алан По в «Золотому Жуці», і Вашингтон Ірвінг у «Капітані Кідді», і всіма улюблений Роберт Стівенсон в «Острові скарбів».
Де розташований: Берег Скелетів простягається на 2000 кілометрів від гирла річки Кунене на кордоні з Анголою до Свакопмунда у південній частині пустелі Наміб.
У наш час північна частина Берега Скелетів - це природоохоронна зона Національного природного парку «Берег Скелетів». Його територія починається на півночі від річки Угаб і тягнеться на 500 кілометрів до річки Кунене на кордоні з Анголою.
Південна частина Берега Скелетів входить до Національної туристичної зони Західного узбережжя. Багате рибою море приваблює сюди численних рибалок, які організовують багатолюдні рибальські табори. Один із таких таборів потім перетворився на справжнє місто - Гентісбугт.
Що потрібно знати туристам: доступ у південну зону вільний, тоді як північну можуть відвідувати тільки організовані групи. Залишатися на ніч у цій частині заповідника заборонено.
Невеликі гостьові будинки зосереджені на берегах заток Торра-Бей (Torra Bay) і Террас-Бей (Terrace Bay), розташованій трохи північніше. Ставити намети можна тільки на території кемпінгу, розташованого в Торра-Бей.
Як дістатися: найближчий аеропорт розташований в Уолфіш-Бей - 332 кілометри на південь. Рейси національної авіакомпанії Air Namibia з'єднують Віндхук з іншими містами країни, в тому числі з Уолфіш-Бей. Вартість перельоту - близько 150 доларів в один кінець.
Також до парку можна дістатися на автобусі з Віндхука. Найпоширеніший спосіб пересування - автобуси компаній Intercape і Ekonolux (дешевше, але менш регулярно), що курсують між Віндхуком та іншими містами Намібії.
В'їзд у парк здійснюється через ворота Шпрінгбоквассер (Спрінгбокватер, Springbokwasser), розташовані на трасі C39 (D2302), що веде до узбережжя від дороги М126. У разі, якщо ви подорожуєте на автомобілі, то після повороту на трасу C39 по дорозі до воріт буде близько п'ятдесяти кілометрів. Відстань від траси М126 до узбережжя - майже 100 кілометрів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: