Перші два тижні війни я разом із двома доньками провела у підвалі приватного будинку у Києві. Потім була дводенна дорога до Львова, де понад тиждень ми жили у спортивній школі, куди нас поселили волонтери. Кілька днів після приїзду до Львова була тиша: жодної сирени. І я навіть думала, щоб залишитися тут. Але потім зачастили сирени, щоночі ми проводили в холодному укритті, і я вирішила, що треба їхати далі. Через нічні пробудження діти стали нервовими, примхливими, та й у самої нерви стали здавати. Почав розвиватися синдром фантомної сирени, з'явилося безсоння.
Чому саме ЧехіяБільшість моїх знайомих евакуювалися до Польщі. Як тут допомагають нашим, мабуть, більше не допомагають ніде. Але я обрала Чехію, бо у Празі живе подруга, яка погодилася прийняти нас у себе. Саме це стало головним у рішенні їхати до Чехії. Я не хотіла бути одна з двома дітьми в чужій країні. Та й дедалі більше з'являлося інформації про те, як на кордоні і закордоном намагаються обдурити наших жінок.
Також на мій вибір країни для евакуації вплинув той факт, що Чехія дає хорошу фінансову допомогу українцям: по 5000 крон на кожного. Таким чином, родина, наприклад, із трьох осіб, може отримати 15 000 крон. І, що важливо, цю грошову допомогу нараховуватимуть 5 разів, щомісяця (поки ви офіційно не працевлаштуєтеся у країні).
Ще один плюс на користь Чехії — мова. Вона більше відрізняється від української, ніж польська. Але все ж таки в ній багато схожих слів, і в тому ж магазині, в транспорті багато чого розумієш. Це не португальська чи італійська, яка для нас звучить як набір звуків.
До речі, є можливість вивчити чеську мову безкоштовно. Є кілька організацій, які пропонують безкоштовні курси мов. Наприклад, університет Масарика. Щоб стати учасником, потрібно написати на пошту kabcest@phil.muni.cz. З 11 квітня реєстрація на безкоштовні курси чеської мови розпочнеться на https://zidenice.evangnet.cz.
Якщо з грошима погано, треба діставатися за допомогою волонтерів до кордону з Польщі. А звідти вже вирушають безкоштовні евакуаційні автобуси до різних країн, у тому числі й до Чехії. Нині потік біженців уже не такий великий, як у лютому чи на початку березня, тому, швидше за все, не доведеться стояти на кордоні у багатокілометрових та багатогодинних чергах.
Ще варіант - їхати через Словаччину. З Ужгорода йде прямий поїзд до Кошице, а звідти -до Праги (квиток для українців коштує 2 євро).
Якщо гроші є, можна вибрати комфортніший варіант (вас доставлять з точки А в точку Б автобусом, не доведеться пішки переходити кордон). Від Стрийського міжнародного автовокзалу у Львові відправляються автобуси до різних міст Європи, зокрема до Праги. Дефіциту із квитками немає. Можна прийти на вокзал і купити квиток на автобус, на якому можна поїхати цього ж дня.
Квиток до Праги коштував мені 2200 грн. В таку ж суму він обійшовся і для моєї 8-річної доньки. А ось для молодшої, 4-річної, зробили 50-відсоткову знижку (є рейси, на яких для всіх дітей, незалежно від віку, дають такий дисконт – уточнюйте цей момент при виборі рейсу).
Отже, поїздка зі Львова до Праги мені обійшлася в 5500 грн. А за часом вона зайняла рівно добу. Стартував автобус від Стрийського вокзалу о 4-й годині дня і прибув наступного дня о 4-й годині дня до Праги, на автовокзал Флоранс.
Загалом поїздка пройшла комфортно. По дорозі ми мали кілька тривалих зупинок (одна з них була близько двох годин). Волонтери роздавали гарячий чай, бутерброди, дитяче харчування. Український кордон пройшли вночі дуже швидко. З документів дивилися лише паспорти (пропускали як із закордонними, так і з українськими). Ні свідоцтва про народження дітей, ні нотаріально завірений дозвіл від батька на їхнє вивезення за кордон (оформила його у Львові за 500 грн) не вимагали.
На перехід польського кордону пішло більше часу. Нас попросили вийти з автобуса з усіма речами (треба врахувати цей момент і брати з собою рівно стільки, скільки зможеш донести з собою).
Як зареєструватися в ЧехіїУ Чехії без реєстрації можна перебувати 30 днів. До 14 квітня зареєструватися можна в Конгрес-центрі на Вишеграді (він знаходиться буквально в двох хвилинах ходи від станції метро Вишеград). Потім Празький центр допомоги Україні має переїхати до колишньої штаб-квартири Комерційного банку у Височанах.
У лютому та березні через величезний потік біженців з України в Центрі допомоги було стовпотворіння. Люди приходили сюди вночі, щоб зайняти чергу та отримати візу. Нині такого немає. У мене на отримання візи пішло близько 2-х годин. Я отримала мультивізу, яка дає мені право вільно пересуватися країнами Європи, на офіційне працевлаштування, медичне обслуговування. До речі, медичну страховку видали того ж дня у цьому ж Конгрес-центрі.
Також у Конгрес-центрі у місцевих волонтерів можна дізнатися про житло. Щоправда, зараз потрібно бути готовим до того, що безкоштовне житло пропонують дуже далеко від Праги – 200-300 км від столиці. Пропозиції з безкоштовним проживанням можна також пошукати на сайті www.nasiukrajinci.cz.
Через велику кількість українців ціни на оренду в Празі злетіли, а квартири розбирають, як гарячі пиріжки. Середня ціна двокімнатної квартири у спальному районі становить 16 тисяч крон + 3 тисячі крон за комуналку. Також потрібно бути фінансово готовими до того, що доведеться заплатити заставну суму, рівну місячній оплаті за оренду квартири, та комісію агенції (вона дорівнює також місячній сумі за оренду житла). Отже, якщо ви знайдете квартиру за 16 тисяч крон від агентства, доведеться відразу віддати за неї 48 тисяч крон.
Без посередників потрібно шукати житло на сайті bezrealiky.cz, а також у групах у соцмережах.
Також у Празі чимало гуртожитків. Вони називаються ubytovna, kolej (якщо це гуртожиток від університету, туди теж селять українців). Пошукати їх можна на сайті www.ubytovny-v-praze.cz. У середньому ліжко-місце у гуртожитку коштує 5000 крон на місяць.
Середня вартість 2-місного номера в готелі – 1200—1400 крон. Місця є, бо не всім по кишені оплачувати таку суму за нічліг.
Ви можете знайти готелі на сайті booking.com. Якщо натиснути кнопку "Підтримка українських біженців", видається список країн, в яких готелі дають знижку українцям. Іноді там можна знайти готелі, які готові вас оселити взагалі безкоштовно. Чехія теж є у списку країн, що допомагають. Але від неї для українців на момент написання статті було лише 2 пропозиції, і найдешевша з них коштувала близько 1400 крон. Для порівняння в сусідній Словаччині можна було «забукати» готель за 35 крон (звичайна ціна 2500 крон на добу). На жаль, в акції на сайті бронювання житла від Airbnb.org, Чехія не бере участі (інші країни тут також пропонують знижки на житло).
Без знання чеської мови можна розраховувати лише на низькокваліфіковану роботу за 100-130 крон на годину. Наприклад, мити посуд у ресторані або вирощувати капусту у теплиці. Щоб влаштуватися в магазин продавцем або ресторан офіціантом, потрібне знання чеської і часто-густо англійської.
Краще становище у медиків, психологів, вчителів. Є багато оголошень, наприклад, про те, що потрібні співробітники в школи, садки для наших дітей.
Поки не буде постійної роботи, може виручити підробіток, який тут називається фушка. У соціальних мережах існують цілі групи, які так і називаються: "Чехія. Робота. Фушки".
Українцям, які приїжджають до Чехії, тікаючи від війни, надають грошову гуманітарну допомогу у розмірі 5000 грн. Щоб її отримати, необхідно:
- оформити візу у Центрі допомоги Україні (поки що він знаходиться у Конгрес-центрі на Вишеграді);
- відкрити рахунок у чеському банку (я відкрила у банку CSOB, бо там видають українцям бонус – 2500 крон, раніше така сама акція була у банку Raffizen);
- зареєструватися на сайті davkyuk.mpsv.cz, де одразу після реєстрації видається штрих-код. Необхідно зробити його скрін.
Зі штрих-кодом їдемо до відділення Управління праці в Чеській республіці. Їх у Празі кілька. Куди саме їхати залежить від того, в якому районі живеш. Усі адреси нададуть у Центрі допомоги Україні. Щоправда, потрібно бути морально готовим до того, що, приїхавши за потрібною адресою і вистоявши кілька годин у черзі, доведеться їхати в інше місце. Вийде співробітник і скаже, що, наприклад, тим, хто мешкає в районі Прага-4, необхідно оформлювати допомогу не на вул. Новодворській, а на вулиці Празька Тржниця.
Мені пощастило. Я стояла в черзі на оформлення гуманітарної допомоги всього кілька годин (ніяких поблажок для мам із дітьми, вагітних не робили, на відміну від Конгрес-центру, де нас скрізь пропускали вперед). Але багатьом доводиться вистоювати по 5-6 годин.
15 тисяч крон на мою чеську карту прийшли через 4 дні після оформлення. Але вони можуть прийти і за кілька тижнів.
Протриматися на плаву, чекаючи цієї допомоги, допомагають точки, де видають гуманітарку. Одна з них знаходиться біля Національного музею Чехії, що на Вацлавській площі. Тут видають продукти, засоби гігієни, одяг. На вулиці Празька Тржниці є "Гардеробна", де також можна безкоштовно оновити свій та дитячий гардероб.
На головному вокзалі (Головні Надрожі) також є волонтерський штаб. Там можна випити чаю, кави, з'їсти суп, бутерброди. Також там видавали безкоштовні симкарти зі 100 гігабайтами інтернету. Щоправда, зараз це перестали робити. Але, можливо, згодом знову з'явиться така нагода.
Також на вокзалі волонтери займаються розселенням біженців. Щоправда, як вже писала вище, безкоштовне житло зараз дають за 200-300 км від Праги.
Нещодавно ми писали про правила евакуації до Болгарії.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
- Евакуація до Туреччини: що потрібно знати перед поїздкою
- Евакуація до Грузії: як дістатися, де жити та шукати роботу