Незвідана Україна: подорож українською Сахарою

Є в нашій країні місця, які можуть здивувати навіть найдосвідченіших туристів.

Не варто дивуватися назві нашої статті - в Україні є справжнісінька пустеля, яка, до того ж, є другою за величиною в Європі.

Йдеться про Олешківські піски, які розкинулися на території кількох районів Херсонської області. І сьогодні редакція travel.tochka.net пропонує побільше дізнатися про це дивовижне місце.

Україна, яку ми любимо: результати фотоконкурсу

Подорож українською Сахарою - історія виникнення

Як не дивно, але українська пустеля зобов'язана своєму існуванню людині. Адже, якби не її діяльність, такого природного об'єкта просто не було б.

Пустеля з'явилася у другій половині XIX століття, коли на цю територію почали завозити овець.

Один тільки барон Фальц-Фейн, творець заповідника Асканія-Нова, мав понад мільйон голів. Вівці паслися у степу, й поїдали всю рослинність, яка до того стримувала поширення пісків.

Севастополь із висоти пташиного польоту - зачаровує

Подорож українською Сахарою - розміри пустелі

Вітрова ерозія дозволила піскам збільшитися в розмірах, і тепер їхня площа становить понад 160 тисяч гектарів. Олешківські піски навіть добре видно з космосу.

Як ви знаєте, одна дія тягне за собою протидію. Людина створила, тепер людина намагається хоча б зупинити поширення пустелі.

У радянські часи було вжито заходів із заліснення пустелі - в її околицях було висаджено понад 100 тисяч га штучних лісів (переважно соснових), масиви яких тепер є одними з найбільших у Європі.

Подорож по українській Сахарі - Олешківські піски
Подорож по українській Сахарі - Олешківські піски © robinzon.ks.ua

Подорож українською Сахарою - чим приваблює пустеля

Пісок Олешшя дуже дрібний і легкий. Іноді тут можна спостерігати досить високі смерчі. Не справжня Сахара - але теж вражає. В українській пустелі є оазис. У досить великому яру росте сосновий гайок, і навіть є озеро з чистою водою.

Подорож українською Сахарою - розповіді місцевих жителів

Подейкують, що культовий фільм "Біле сонце пустелі" хотіли знімати саме в Олешківських пісках. Це підтверджується тим, що актор Анатолій Кузнєцов, який зіграв червоноармійця Сухова, хоча сам родом із Кіровоградської області, проте часто бував у цих місцях. Розповідають, що Анатолій Кузнєцов приїжджав сюди в 60-х роках і цікавився пісками як знімальним майданчиком.

Подорож по українській Сахарі - Олешківські піски
Подорож по українській Сахарі - Олешківські піски © photo.khersoncity.com

Подорож українською Сахарою - відгуки туристів

Радянська система сильно нашкодила екосистемі району - тут було побудовано військовий полігон, де пілоти з країн Варшавського договору відпрацьовували скидання бомб. Тому в пісках досі залишаються десятки, а може, й сотні нерозірваних бомб.

"Перше враження від Олешківських пісків - безкрайні бархани. Місцеві мешканці називають їх "кучугурами". Майже однакові, висотою метрів по п'ять, вони, кажуть, потроху пересуваються - то відкриваючи, то ховаючи під піском бомби, які ще не розірвалися", - пише турист Андрій на сайті prostir.museum.

Подорож по українській Сахарі - Олешківські піски
Подорож по українській Сахарі - Олешківські піски © photo.khersoncity.com

Інший мандрівник Микола на сайті inspired.com.ua радить, як потрібно пересуватися пустелею: "Знайти на горизонті орієнтир - найвищу "кучугуру" й іти в напрямку до неї по пісках. Дістатися до кучугури, піднятися на той бархан і знову знайти на горизонті безрадісну картину. Хто не пробував орієнтуватися в пустелі, той цього не зрозуміє. Навички гірського туризму в тутешніх барханах непридатні".

Ще один турист Василь на сайті goodrest.com.ua розповідає про свої пригоди на території пустелі: "Відійшовши зовсім недалеко від села Стара Маячка, серед піску ми бачили маленькі іржаві залізні кульки та шматки розірваних металевих конструкцій. Спочатку важко зрозуміти, що це. Тільки потім стає ясно - це осколки тисяч скинутих сюди бомб. Жителі розповідали нам, що не завжди бомби падали в ціль. Іноді приземлялися біля села, після чого людям доводилося, як мінімум, заново вставляти шибки у вікна будинків. Ще один слід людини - кладовище на одному з барханів. Півдесятка хрестів ледве визирають із-під піску, дерев'яні паркани, висушені сонцем".

Подорож по українській Сахарі - Олешківські піски
Подорож по українській Сахарі - Олешківські піски © robinzon.ks.ua


Подорож українською Сахарою - як дістатися

Із Києва дістатися можна поїздом Київ-Херсон. Далі з Херсона можна доїхати автомобілем до Цюрупинська. Також уранці можна виїхати дизелем (відправляється близько 8.00 години ранку), доїхати до станції Раденськ або Великі Копанки. З херсонського залізничного вокзалу йдуть маршрутки в бік Великих Копанок або Раденська або автобуси з центрального ринку.

Також можна дістатися з Нової Каховки - автобусом до села Пролетарка (автобусів у цьому напрямку йде багато). Потім із Пролетарки пішки до Нової Маячки. 

Подорож по українській Сахарі - Олешківські піски
Подорож по українській Сахарі - Олешківські піски © robinzon.ks.ua

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

За матеріалами: tochka.net версія для друку

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Поділися в соціальних мережах

Теги

Читай також


Новини партнерів


Коментарі (7)

символів 999
  • Гость 5 років тому

    Історія утворення заказника Олешківські піски розпочинається із статті інженера- землевпорядника першої категорії відділу земельних ресурсів Костіна Петра Миколайовича "Останній острівець", опублікованій в районній газеті "Вісник Олешшя" від 17 листопада 1993 року.В підзаголовку якої значилось(дослівно) "У Цюрупинського району є можливість мати унікальний куточок природи. Чому б не скористатись з цього?"

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 5 років тому

    А я там, на полигоне, у с. Раденское, жил в 60-х годах прошлого века. Много интересного вспоминается: кучугуры, маслята в сосновых посадках, 40-ка метровые акации - засылаемые песком, лисицы и зайцы.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 5 років тому

    а я хотел бы посмотреть

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 5 років тому

    С Новой Каховки не надо ехать до Пролетерки, а потом до Новой Маячки. До Н. Маячки из Н.Каховки ходит достаточно автобусов. А вот заявление "Советская система сильно навредила экосистеме района" - неверное. Советская система засадила пески соснами и вырастила прекрасные леса. Если это называется навредить пустыне - то тогда верно. А полигон пустыню испортить не может. Другое дело, годы незалежной Украины. Регулярно все годы производится вырубка и поджоги с целью опять же последующей вырубки этих лесов. Так что песчаные бури уже здесь начинаются, и это тревожный симптом. А в довершение стремлению превращения региона в пустыню является постоянный расстрел дождевых туч. В результате дождей с мая и на все лето в области практически не бывает, леса сохнут и хорошо потом горят. И такое преступление - нанесение вреда экосистеме района - практикуется уже 4 года, совершенно безнаказно.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 5 років тому

    "Местные жители называют их "сугробами"" - неверно, называем их "кучугурами"!)
    И село называется "Большие Копани")
    Ничего интересного здесь нет, метет постоянно, пыль кругом - весь лес почти выжгли, скоро все окружающие села заметет...

    Прокоментувати Мені подобається

Ще на tochka.net

Новини партнерів

Новини tochka.net

Новини партнерів

Loading...