Місто Рига, розташоване в гирлі річки Даугави, − найбільше у Прибалтиці й, напевно, найпопулярніше у мандрівників з України. Щоб полегшити планування поїздки до столиці Латвії, ми підготували детальний путівник, в якому описали, куди варто вирушити туристам, якщо в наявності всього 1 доба для ознайомлення з Ригою. Але почнемо з невеликого екскурсу в історію.
- Пам'ятки Риги − як було засноване місто
Легенда свідчить, що засновником Риги був Великий Крістапс − чоловік, який побудував будиночок на березі Даугави й переносив людей з одного берега на інший. Одного разу вночі він почув плач дитини й перейшов річку, щоб забрати її. Дорогою назад дитина стала дуже важкою, і Крістапс зовсім вибився з сил, проте ноші своєї не кинув, і цілою й неушкодженою доніс до себе й поклав спати. Уранці дитина зникла, а на її місці виявилася скриня з грішми. Саме на ці гроші на місці обителі Крістапса згодом були побудовані перші ризькі будинки. На честь цієї легенди на набережній можна знайти скляну "коробку", в якій установлена статуя гіганта з дитиною на плечі.
Середньовічна частина Риги розташована на східному березі річки і являє собою найбільший інтерес для гостей міста: досить невелика, вона дуже красива, доглянута, з виразними німецькими мотивами в архітектурі й чарівними "пряниковими" церквами. "Радянського минулого" в центрі міста вже практично немає, й, відвідавши більш віддалені райони з характерною "совковою" забудовою, розумієш, що на краще.
- Пам'ятки Риги. 10:00 - 10:30: візит до кафедрального собору Святого Якова
Головна католицька церква Латвії спокійним і розміреним минулим похвалитися не може. Її становлення пов'язують із Лівонським орденом і богослужіннями для "співучих дів" − черниць-цистерціанок, а також із тим фактом, що спочатку храм розташовувався за межами міських фортифікацій, унаслідок чого користувався популярністю в сільських жителів. У XVI столітті почалися антикатолицькі хвилювання, внаслідок яких церква була розгромлена, після чого "звернена в лютеранство", поки 1582 року король Стефан Баторій не викупив її, щоб віддати єзуїтам. Цим уся справа не закінчилася, й собор кілька разів переходив від однієї конфесії до іншої, а в XVII столітті в нього влучили кілька російських снарядів, два з яких пізніше в пам'ять про облогу Риги вмурували у вівтар, і два − у фасад. Усередині церкви варто звернути увагу на кафедру рідкісного червоного дерева, виконану в нехарактерному для Риги стилі ампір, і на неймовірно красиві вітражі.
Від церкви Святого Якова можна прогулятися до ще одного католицького храму − церкви Марії Магдалини, що колись була частиною цистерціанського монастиря (він, на жаль, не зберігся). А від неї вже й до Ризького замку зовсім близько.
- Пам'ятки Риги: відвідування Домського собору та Музею історії Риги
Перлина Риги − протестантський Домський собор − найбільший середньовічний храм країн Балтики. Існують дві версії, що пояснюють назву церкви: перша відсилає до латвійського слова Doms та німецького Dom, які позначають "кафедральний собор", друга − до латинської фрази Domus Dei ("дім божий") і латинського ж скорочення D.O.M. (Deo Optimo Maximo − Бог Всеблагий Великий). Утім, назва − зовсім не найцінніше, чим може похвалитися храм. Заснована церква 1211 року, й засновником її став не хто інший, як уже згаданий Альберт фон Буксгевден. Спорудженням керували німецькі майстри під невсипущим контролем єпископа. 1270 року собор був закінчений і до середини XVI століття практично не змінювався, а от потім була побудована вежа і зроблені спроби (не дуже успішні, тому що в результаті його однаково розібрали) встановити дерев'яний шпиль, який робив би кафедральний собор вищим. Замість нього у XVIII столітті на вежі звели куполоподібний шпиль у стилі бароко. Що цікаво, підлога церкви знаходиться значно нижче рівня вулиці: пов'язано це з тим, що після паводків протягом багатьох років вулиці Риги частенько засипалися гравієм.
Інтер'єр церкви зберігся до наших днів і являє собою готичний стиль, "розбавлений" декоративними елементами стилю бароко. Також готика збереглася у вигляді північного порталу. Найвідомішою пам'яткою собору є величезний орган, побудований у кінці XIX століття німецькою компанією EF Walcker & Co. Інструмент, який досі використовується в концертних виступах, налічує 6718 труб, причому зроблені вони з різної деревини та сплавів; довжина найбільшої труби становить 10 метрів, а найменша − всього 13 мм у довжину. Музику для нього писали такі відомі композитори, як Ференц Ліст і Йоганн Макс Регер.
Частиною ансамблю Домського собору вважається Музей історії Риги та мореплавства, який є найстарішим публічним музеєм Латвії. Основою експозиції музею стала колекція природничонаукових, художніх та історичних предметів ризького лікаря Ніколауса фон Хімзеля, яка згідно з останньою волею лікаря після його смерті була передана місту. А ще там є дуже багато гарних макетів різноманітних кораблів.
- Пам'ятки Риги: огляд церкви Святого Петра
Церкву Святого Петра ти знайдеш легко: ще б пак, адже її шпиль є одним із найбільш упізнаваних символів Риги. Історія пам'ятки, чия перша згадка стосується 1209 року, дуже цікава: якщо Домський собор будувався єпископом, то цей храм зводився на пожертвування купців, ремісників, ризьких бюргерів та всіх інших, хто вважав за необхідне мати в місті "народну" церкву − символ причетності всіх городян.
Спочатку храм був готичним − деякі деталі первісної будови досі можна виявити в центральній частині будівлі, але з часом, унаслідок багатьох перебудов, обзавівся бароковим фасадом із пишними порталами. Упізнаваний шпиль теж не середньовічний, але його практично ідентична копія: під час Другої світової війни церква неабияк постраждала від обстрілу й довгий час лежала в руїнах − від старовинного оздоблення залишилися тільки дерев'яні різьблені епітафії, які якимось дивом були заздалегідь вивезені до Польщі.
Відновлення церкви почалося 1954 року, й у першу чергу відбудували дахи. 21 серпня 1970 року на верхівку тепер уже залізного шпиля повернули точну репродукцію бронзового півника-флюгера 250-річної давнини (він, до слова, теж зберігся, й побачити його можна всередині церкви), а 1983 року остаточно завершилася реставрація внутрішніх приміщень.
Церковний годинник почав показувати час 1975 року, й показує досі, причому за давньою традицією стрілка на циферблаті одна, і п'ять разів на день звучить нехитра мелодія народної пісні Rīga dimd. У вежі встановлено ліфт, щоб відвідувачі не дуже втомлювалися, піднімаючись на оглядовий майданчик, розташований на висоті в 72 метра, з якого відкривається дивовижний краєвид на місто та річку.
У вівтарній частині церкви, зовні, розташований пам'ятник Бременським музикантам, який місту-побратиму презентував 1990 року німецький Бремен. Улюблена народна розвага "потри що-небудь статуї − й бажання здійсниться" тут теж є − в цьому випадку вважається, що потрібно потерти ніс ослу, проте найбільш творчі особистості воліють терти носи всім тваринам, навіть дзьоб півня, для чого змушені виконувати нетривіальні акробатичні трюки.
- Пам'ятки Риги: екскурсія Ригою
Завдяки екскурсії ти зможеш відвідати центральний Ризький ринок, великий і гучний, що розмістився в павільйонах, спочатку призначених під ангари для дирижаблів, на якому найкраще купувати різноманітні сувеніри й куштувати місцеві продукти. Особисто познайомитися з вулицею Jauniela: вона зображувала Бейкер-стріт у радянських фільмах про Шерлока Холмса, а сама квартира великого сищика всіх часів розташовувалася в будинку №22 (до речі, професор Плейшнер із "17 миттєвостей весни" падав у будинку навпроти, в якому зараз розташовано готель).
Дізнатися історію гільдейських будинків, у тому числі й вишуканого Будинку Чорноголових, і переконатися, що "три брати − Білий, Середній і Зелений" − це не герої місцевого фольклору, а архітектурний комплекс; побачити найкращі приклади будівель у стилі модерну і здивуватися, почувши, що в міському каналі Риги живуть бобри, від яких час від часу намагаються позбавитися мирним шляхом, але поки що безрезультатно. Коротше кажучи, отримати величезну кількість позитивних емоцій і вражень.
- Пам'ятки Риги: прогулянка в парку
Далі можна відправитися в один із ризьких парків для короткої післяобідньої прогулянки. Парк Перемоги, розташований на лівому березі Даугави, всього за дві трамвайні зупинки від центру, був розбитий 1909 року. На офіційній церемонії відкриття парку був присутній імператор Микола II, і, кажуть, навіть посадив кілька дерев, які до наших днів не збереглися.
Парк просторий, чистий і дуже приваблює любителів занять спортом: у літній час на галявинах збираються любителі йоги та міні-гольфу, а в зимовий − 1250-метрова траса стає улюбленим місцем паломництва місцевих лижників (снігова гармата й оренда лиж також є в наявності) .
Поряд із парком Перемоги розташований іще один зелений оазис − Аркадія. Він старший за свого сусіда (1852 року на пустельній ділянці було вирішено розбити сад екзотичних рослин). Протягом ста років парк упорядковувала різна влада: додали літній театр, змінили русло маленької річки Марупіте, за проектом Георга Фрідріха Куфальдта була споруджена добре продумана система каскадів і водоспадів. З часом від теплиць із екзотичними рослинами довелося відмовитися, однак парк досі залишається одним із улюблених місць для прогулянок та побачень.
Великий Верманський парк − найстаріший парк Риги. Він розташований у центрі міста, недалеко від вулиці Elizabetes, і був заснований 1813 року на кошти вдови підприємця Анни Гертруди Верман. Вона не була єдиним меценатом, але її пожертвування було найбільшим, і становило величезну на той час суму в 10 тис. марок. 1833 року в парку відкрився заклад штучних мінеральних вод, чия будівля збереглася до наших днів. Завдяки джерелу парк здобув величезну популярність як серед мешканців, так і серед гостей міста. Також у парку влаштовувалися скрипкові концерти, циркові вистави й багато інших заходів. Зокрема, перша в Латвії виставка автомобілів пройшла саме в ньому. А ще на території парку розташована величезна кількість пам'ятників, літня естрада, й улітку на лавочках збираються шахісти.
- Пам'ятки Риги: їдемо в Латвійський етнографічний музей
В Ризі розташований один із найстаріших і найбільших етнографічних музеїв Європи. Характерні національні будівлі, старовинні лазні, діючі кузні й гончарні майстерні, в яких можна самостійно зробити собі сувенір на пам'ять (майстри працюють у дворах улітку у вихідні) − всього в музеї налічується 118 будівель із різних куточків Латвії, що колись належали селянам, рибалкам, ремісникам. Інтер'єри та предмети побуту дбайливо збережені − музей відкрили 1924 року, коли війна ще не встигла знищити значної частини етнографічних і культурних пам'яток.
- Пам'ятки Риги: збираємо панорами вечірньої Риги
Тепер саме час повернутися до міста й познайомитися з вечірньою Ригою. Хороших оглядових майданчиків у Ризі досить багато, і практично всі можна без проблем відвідати.
Можна неспішно випити вина у D'vine Bar, а потім піти в один із місцевих джаз-клубів: наприклад, у Bites Blues Club або Hamlets (Jana seta 5), послухати гарну музику. Або влаштувати маленьку дегустацію місцевого алкоголю в одному з численних барів старого міста. А можна податися до Ризького каналу в пошуках бобрів. Кажуть, увечері більше шансів їх побачити.
Також хочемо тобі запропонувати путівники такими містами, як , , і , якщо у тебе є всього 24 години.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі