Як подорожувати автостопом: поради бувалих

Я не азартна людина, авантюри і ризику не люблю. Плавно спускаюсь на лижах із гори, хоча катаюсь вже більше 5 років. Не плаваю до буйків, хоча я у воді, як риба. Одним словом, не ризикова.

Але є слово, яке охоплює жахом мою маму і всіх родичів до 5-го коліна. Це автостоп.  Значення цього слова, я думаю, пояснювати не треба.  Автостоп я люблю не через економію (хоча це дуже важлива перевага), а через пригоди. Більшість із вас думає, що це вкрай небезпечно. Так воно і є.

Автостоп - основні правила для новачків

Таким методом я об'їздила добрий шматок України та Європи, тому дещо в цьому тямлю. Дозволю собі описати деякі правила автостопу, які, можливо, стануть комусь у пригоді.

Автостоп - правило №1

Цього літа я вирушила у коротку подорож на захід від Батьківщини. Звісно ж, автостопом. Через усі перипетії зі вступом на магістратуру у мене залишалось обмаль часу на відпочинок, тому планування поїздки як такого не було.

На щастя, в мого друга була відкрита шенгенська віза і мені не довелось шукати далеких знайомих, які склали б мені компанію. Адже для мене правило автостопу №1 - їхати в парі з особою чоловічого роду. Я знаю, є такі сміливі дівчата, які не бояться їздити з подругою, а то й взагалі без пари. Але це не про мене.

Отже, зустрілися ми раненько у Львові і звідти першим же автобусом о 6-й ранку поїхали у напрямку "Шегині". "Шегині-Медика" - це пішохідний кордон, що відділяє Україну від Польщі та й від Євросоюзу загалом. Тому перевірка документів  там проходить, м'яко кажучи, повільно.

Власне, пригоди почалися ще на кордоні. Річ у тім, що люди, які проживають у 30 кілометрах від кордону, мають право перетинати його без віз. Цим вони і користуються: щодня по 10 разів переходять на польський бік і торгують там українськими товарами. Одним словом, цих людей було так багато і вони були такими агресивними, що зрештою таки спалахнула бійка у черзі. Дякувати Богу, ми з другом були вже на польській стороні. Поки ми стояли в черзі, вирішили їхати до Кракова.

• Автостоп по Україні: місця, яких потрібно уникати

Взяли нас українці, які живуть недалеко від кордону, і це було дуже помітно з їхньої мови: слово українське, слово польське. Від кордону до Кракова лише 250 км, тобто приблизно 4 години їзди, але на місці ми були вже під вечір. Річ у тім, що ми змінили 4-5 водіїв, серед них був і дуже приємний француз, який навіть купив нам сніданок.

У Кракові ми зупинились в милому хостелі, ніч коштувала €7. Попри втому, гуляли містом цілу ніч, а зранку знову в дорогу. Поспілкувавшись з поляками, дізнались дорогу на трасу. Там зіткнулись із деякими незручностями: Польща дуже серйозно готується до Євро-2012 і багато доріг закрито на ремонт.

Проте нам дуже пощастило - після 15 хвилин "стопу" нас підібрала жінка, яка їхала до Вроцлава, саме туди, куди й ми прямували. Це справжня удача для автостопера! Характерно для європейців, що вони не бояться брати незнайомих людей у свою машину, все-таки в нашій країні з цим проблеми. І головна відмінність автостопу в Україні й Європі - це те, що у нас водії часто не хочуть везти безкоштовно. Тому тут треба згадати правило №3.

• ТОП-5 найоригінальніших спальних мішків

Проте на ранок нас чекала траса "Вроцлав-Берлін", туди ми доїхали лише двома автівками. Чоловік, який нас привіз до Берліну, був італійцем під 60, тому, певна річ, ані слова не розумів англійською, польською або російською. А ми, у свою чергу, з італійської знали тільки "бон джорно". Але це не заважало нам спілкуватися. Підходимо до 4-го правила.

• Як скласти валізу: 7 простих правил (фото, відео)

Одного вечора ми розмовляли з нашим другом, який живе в Італії, і він дуже засмутився, що не може бути з нами. Вже перед сном хтось із нас жартома запропонував їхати автостопом до нього, ми посміялись і заснули. Але вранці жарт виявився не таким вже й нереальним. Одним словом, ми хутко зібрались в дорогу і вже через 2 години стояли на трасі за містом. Це була чистої води імпровізація!

Мабуть, нас підштовхнуло те, що у Берліні було похмуро і дощило, а наш друг жив у курортному місті Ріміні, що на березі моря. Отже з Берліну до Ріміні дорога довга - 1500 кілометрів.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

• Як позбутися неприємного попутника: поради мандрівникам
• Поради туристу: як правильно фотографувати
• Тури на футбол: як організувати поїздку на матч "Барселони"

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!