Як подорожувати автостопом: поради бувалих

Наш позаштатний автор Ольга Дячук поділиться досвідом мандрівок у подібному форматі.

Я не азартна людина, авантюри і ризику не люблю. Плавно спускаюсь на лижах із гори, хоча катаюсь вже більше 5 років. Не плаваю до буйків, хоча я у воді, як риба. Одним словом, не ризикова.

Але є слово, яке охоплює жахом мою маму і всіх родичів до 5-го коліна. Це автостоп.  Значення цього слова, я думаю, пояснювати не треба.  Автостоп я люблю не через економію (хоча це дуже важлива перевага), а через пригоди. Більшість із вас думає, що це вкрай небезпечно. Так воно і є.

Автостоп - основні правила для новачків

Таким методом я об'їздила добрий шматок України та Європи, тому дещо в цьому тямлю. Дозволю собі описати деякі правила автостопу, які, можливо, стануть комусь у пригоді.

Автостоп - правило №1

Цього літа я вирушила у коротку подорож на захід від Батьківщини. Звісно ж, автостопом. Через усі перипетії зі вступом на магістратуру у мене залишалось обмаль часу на відпочинок, тому планування поїздки як такого не було.

На щастя, в мого друга була відкрита шенгенська віза і мені не довелось шукати далеких знайомих, які склали б мені компанію. Адже для мене правило автостопу №1 - їхати в парі з особою чоловічого роду. Я знаю, є такі сміливі дівчата, які не бояться їздити з подругою, а то й взагалі без пари. Але це не про мене.

Отже, зустрілися ми раненько у Львові і звідти першим же автобусом о 6-й ранку поїхали у напрямку "Шегині". "Шегині-Медика" - це пішохідний кордон, що відділяє Україну від Польщі та й від Євросоюзу загалом. Тому перевірка документів  там проходить, м'яко кажучи, повільно.

Власне, пригоди почалися ще на кордоні. Річ у тім, що люди, які проживають у 30 кілометрах від кордону, мають право перетинати його без віз. Цим вони і користуються: щодня по 10 разів переходять на польський бік і торгують там українськими товарами. Одним словом, цих людей було так багато і вони були такими агресивними, що зрештою таки спалахнула бійка у черзі. Дякувати Богу, ми з другом були вже на польській стороні. Поки ми стояли в черзі, вирішили їхати до Кракова.

Автостоп
Автостоп © Оля Дячук


Щойно вийшли на трасу, одразу почали зупиняти машини. Довго чекати не довелось, бо головне - правильно обрати місце для автостопу. До речі, тут варто окреслити правило №2.

Автостоп - правило №2

Місцевість. Не стійте на схилах і під пагорбами. Також не сподівайтесь "стопнути" когось на об'їзній дорозі. Досвід каже, що в таких місцях щастить рідко.

Взяли нас українці, які живуть недалеко від кордону, і це було дуже помітно з їхньої мови: слово українське, слово польське. Від кордону до Кракова лише 250 км, тобто приблизно 4 години їзди, але на місці ми були вже під вечір. Річ у тім, що ми змінили 4-5 водіїв, серед них був і дуже приємний француз, який навіть купив нам сніданок.

У Кракові ми зупинились в милому хостелі, ніч коштувала €7. Попри втому, гуляли містом цілу ніч, а зранку знову в дорогу. Поспілкувавшись з поляками, дізнались дорогу на трасу. Там зіткнулись із деякими незручностями: Польща дуже серйозно готується до Євро-2012 і багато доріг закрито на ремонт.

Проте нам дуже пощастило - після 15 хвилин "стопу" нас підібрала жінка, яка їхала до Вроцлава, саме туди, куди й ми прямували. Це справжня удача для автостопера! Характерно для європейців, що вони не бояться брати незнайомих людей у свою машину, все-таки в нашій країні з цим проблеми. І головна відмінність автостопу в Україні й Європі - це те, що у нас водії часто не хочуть везти безкоштовно. Тому тут треба згадати правило №3.

Автостоп
Автостоп © randomroads.org


Автостоп - правило №3

Оплата. Одразу кажіть, що грошей нема. Нема і не буде. Студенти, третій день їздимо, рюкзаки важкі, спека дістала і так далі - всі ці "відмазки" добре діють, як правило. Якщо не попереджати водія, то можуть бути неприємні ситуації.

Швидко прибувши до Вроцлава, ми зупинились у мого інтернетного знайомого, який там мешкає. Він нам і місто показав (до речі, Вроцлав неймовірно красивий) і позичив свої велосипеди. Так, ми з другом об'їздили все місто.

Проте на ранок нас чекала траса "Вроцлав-Берлін", туди ми доїхали лише двома автівками. Чоловік, який нас привіз до Берліну, був італійцем під 60, тому, певна річ, ані слова не розумів англійською, польською або російською. А ми, у свою чергу, з італійської знали тільки "бон джорно". Але це не заважало нам спілкуватися. Підходимо до 4-го правила.

Автостоп
Автостоп © randomroads.org


Автостоп - правило №4


Розмови. Говоріть, говоріть, питайте і розповідайте, навіть мовою жестів. Саме для цього вони беруть вас у дорогу! Тим паче, якщо надворі вечір чи ніч, ви для них - справжнє спасіння від нудьги та сну.

У Берліні ми затримались надовго, там живе наша подруга-українка. З самого початку ми спланували, що це буде наша остання зупинка, тому поспішати було нікуди. Ми обійшли всі знамениті місця, зробили фото біля Бранденбурзьких воріт, побачили всю берлінську стіну і сповна насолодились столицею Німеччини.

Одного вечора ми розмовляли з нашим другом, який живе в Італії, і він дуже засмутився, що не може бути з нами. Вже перед сном хтось із нас жартома запропонував їхати автостопом до нього, ми посміялись і заснули. Але вранці жарт виявився не таким вже й нереальним. Одним словом, ми хутко зібрались в дорогу і вже через 2 години стояли на трасі за містом. Це була чистої води імпровізація!

Мабуть, нас підштовхнуло те, що у Берліні було похмуро і дощило, а наш друг жив у курортному місті Ріміні, що на березі моря. Отже з Берліну до Ріміні дорога довга - 1500 кілометрів.

Автостоп
Автостоп © ch-z.com.ua


До вечора ми встигли доїхати лише до Мюнхена, це майже половина дороги. Затримка в цьому місті була вимушена: просто ввечері ми зупиняли машини на аварійній ділянці автобану, ніхто не зупинявся і ми вже втратили надію.

Коли раптом під'їжджає до нас поліцейська машина з трьома суворими чоловіками у формі. Поліцейські розповіли нам, що їм зателефонував якийсь добродій, який проїжджав повз нас, і поскаржився на те, що ми, мовляв, закон порушуємо. Таке можливе лише в Німеччині!

Автостоп - правило №5

Пам'ятайте, що у Європі заборонено зупиняти машини на автобані! А автобани там скрізь. В Італії ж взагалі заборонений автостоп, там вас ще й оштрафують. Тамтешня поліція часто з недовірою ставиться до громадян з українським паспортом.

Наступного ранку на заправці за Мюнхеном (до речі, заправки, дорожні кафе тощо - це найбезпечніше місце для автостопу) ми вже сідали в авто до двох марокканців, які відвезли нас аж до Верони. Думаю, не варто говорити, що жодної мови, крім італійської і, власне, марокканської вони не знають.
Автостоп
Автостоп © theworldrace.org


Дорога була довгою і ці двоє, щоб розвеселити себе, вмикали касети з національною музикою. Я не маю нічого проти арабського фольклору, але після 4 годин прослуховування одних і тих же мелодій, мені здавалось, що я вже їх напам'ять знаю.  

Автостоп - правило №6.

Музика. Ніколи не критикуйте музичні смаки водія, це може погано закінчитись. Із цим треба змиритися, бо, як то кажуть, хто платить, той замовляє музику.

У Вероні вечоріло і ми не сподівались когось спинити, аж раптом нас підібрав далекобійник. Він, за класикою жанру, розумів тільки італійську мову, але ми показали карту, тицьнули пальцем на Ріміні і все стало зрозуміло.

Той далекобійник був дуже добрим: роздав нам усім подушки, нагодував, фільм англійський ввімкнув, постійно усміхався. Одним словом, почувалися ми, як вареники  в сметані. Він був таким привітним, що це навіть почало викликати у мене підозри (все-таки ми звикли, що далекобійники - люди підозрілі). Але ми щасливо доїхали до нашого друга, який був приємно шокованим нашою спонтанністю.

Автостоп - правило №7.

Настрій. Попри все, ви повинні бути позитивно налаштовані. Це важко, коли ви по 2 години стоїте на сонці, та все ж таки. Треба жартувати, підтримувати будь-які теми та думати лише про краще.
Автостоп
Автостоп © randomroads.org


Автостопних історій безліч, хочеться описати кожну людину, кожен випадок, що трапився на дорозі. Автостоп допоміг мені зрозуміти багато речей, але найважливіший урок, який я запам'ятала - те, що на світі все ж таки багато добрих людей. А отже, не все так погано у нашому домі.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

За матеріалами: tochka.net версія для друку

Ви подорожуєте автостопом? Розкажіть свої історії в коментарях!

Відповісти

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Поділися в соціальних мережах

Теги

Читай також


Новини партнерів


Коментарі (14)

символів 999
  • Anna87 9 місяців тому

    а ще правила автостопу можна прочитати у №12 журналу "Експеримент"

    Прокоментувати Мені подобається
  • Марьяна Гринвич 2 роки тому

    цілковита неправда те, про те, що у нас чи в європі (крім південних країн) беруть гроші! якщо ви виглядєите як автостопер, це надає довіру..а як виглядаєте ніби "хочу до батьків на халяву зїздити" - чемодан, а для дівчат краще каблучки, топ по пупа) то тут багато може бути нюансів)

    Прокоментувати Мені подобається
  • Вячеслав Корниенко 3 роки тому

    Здрасте.
    Хотел бы узнать ваш опыт получения шенгенской визы....
    Хочу с подружкой стопом в Германию на недельку, а опыта в получение визы - ноль)
    Спасибо)

    Прокоментувати Мені подобається
  • МАри 3 роки тому

    неправда на рахунок того, що в Україні не хочуть брати безплатно. їздила багато раз, ніхто грошей не просив.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гість 3 роки тому

    Мароканська мова

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 4 роки тому

    А подскажите пожалуйста какую нужно оформлять визу ,если едишь в первый раз, и в посольство какого государства лутчше обращаться??Спаибо за ответ.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 5 років тому

    Скільки стопщиків - стільки й правил. Я б почала з того, що...
    1. відповідний вигляд (коли бачу стопщиць у коротюсіньких шортах і при марафєті, стає сумно). чистота. невонючість :)
    2. теми-табу: політика, релігія, мова. Про це можна говорити, але з позиції "журналіста", тобто вислуховувати думку водія.
    3. повага. не бути зверхнім.
    4. не сидіти на шиї (не клянчити їжу і т.д.)

    Прокоментувати Мені подобається
  • Lee 5 років тому

    А как на счёт новых сервисов которые помогаю спланировать поездку, познакомится с попутчиком заранее обговорить все условия и вперёд. я вот в крым ездил, билетов на поезд не было наткнулся на сайт "Подорожники" podorozhniki.com там нашёл попутчика и доехал до Крыма на комфортном авто за 250 грн.

    Прокоментувати Мені подобається
  • flashee 5 років тому

    Да-да-да! автостоп - это прекрасно! новый опыт, новые знакомства, новые дороги - это должен попробовать каждый. У меня были и опасные ситуации, но все равно никогда не откажусь от такого вида путешествия)

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 5 років тому

    Никогда, и настоятельно рекомендую молодым людям не рисковать.

    Прокоментувати Мені подобається
Показати ще

Ще на tochka.net

Новини партнерів

Новини tochka.net

Новини партнерів

Loading...