День святого Валентина — найромантичніший у році, тому коли ж, як не сьогодні, ділитися історіями кохання. Подорожі для багатьох — справжня любов, а коли в них ще зустрічаєш свою другу половинку — це схоже на казку. Редакція вирішила розповісти історії трьох пар, які познайомилися у подорожі й вирішили створити сім'ю.
Подорож і трохи діджитал-магії: Ольга Циркун та Тоні
Після подорожі Швецією за декілька годин до вильоту в Київ Ольга зазирнула на сайт знайомств і зробила вирішальний свайп. Спілкування з молодим симпатичним скандинавом швидко почалося, киянку підкорило почуття гумору Тоні, легкість характеру, доброта та душевність. Тоні ж привабили її очі. Щоправда, хлопець побоювався, що дівчина може виявитися шахрайкою, яка виманює гроші у чоловіків, але незабаром ці сумніви розвіялися. Оскільки вони не змогли побачитись у реалі в перші дні знайомства, їхня зустріч відбулася в Києві через деякий час.
Першу зустріч вони дуже чекали, адже на той момент спілкувалися онлайн 24/7. Засипали та прокидалися з телефонами в руках.
Це не була зустріч незнайомих людей. Ми вже емоційно прив'язалися одне до одного. Щиро кажучи, я переживала, що очікування можуть не виправдатися. А ось Тоні не особливо забивав собі голову такими дурницями. І діяв за принципом Veni, vidi, vici (з лат. "прийшов, побачив, переміг"). Вікінг, що тут і говорити! Під час зустрічі ми практично відразу стали триматися за руки. Чоловік часто згадує, як я впивалася йому нігтями у долоню. Це неусвідомлено. Все було настільки насиченим, що за ті шість днів ми ніби прожили маленьке життя,— згадує Ольга.
Стосунки у пари розвивалися досить швидко. Під час другої зустрічі, коли Ольга прилетіла до Швеції святкувати Новий рік, Тоні сказав, що хоче, щоб вони мешкали разом. І тоді ж познайомив зі своєю родиною.
Я була в паніці, для мене це було дуже швидко. А як же придивитися, все зважити? На п'яту нашу зустріч він запропонував мені руку й сердце: це сталося на парковці аеропорту, одразу після мого прильоту. Ну як йому можна було відмовити? І я розслабилася, дозволила собі бути просто щасливою. Чого й усім бажаю!— каже Ольга.
Доленосна зустріч у Бангкоку: Стейн Ван дер Келен та Ві Мунгді
Доленосною виявилася поїздка до Таїланду для бельгійця Стейна, а похід у ресторан у Бангкоку подарував зустріч із коханою. Як усе сталося? Під час відпочинку в Таїланді Стейн зайшов до ресторану, де побачив гарну дівчину, яка відпочивала сама. Хлопець вирішив познайомитися, Ві виявилася дуже доброзичливою та товариською. Того вечора вони дуже багато спілкувалися, і тоді Стейн зрозумів, що закохався. Після повернення додому закохані продовжували спілкуватися, Стейн ще кілька разів прилітав до своєї дівчини. Зараз вони вже оформили стосунки, живуть разом у Бельгії та продовжують подорожувати, бо обоє люблять відкривати для себе нові країни та контитенти.
Невдала спроба та успішна пропозиція: Анна Дика та Олександр Бондаренко
Олександр Бондаренко вирішив освідчитися своїй коханій Ганні на вершині гори. Враховуючи те, що Ганна не надто любила екстрім, вибрав Мкінварцвері в Грузії.
Олександр: Я придумав освідчитися на вершині гори. Оскільки Ганна була в зимових Карпатах, але не дуже фанатіла від екстриму, треба було підібрати щось не дуже складне. Мкінварцвері — ідеальний варіант. І от я стою на висоті 5 033 метрів, готуюся до найважливішого моменту в житті, підходить Аня і каже:
— Давай швидко вниз, так холодно! І вітер! Я замерзаю...
— У мене є для тебе сюрприз, — намагаюся виконати задумане.
— Іди до біса зі своїми сюрпризами. Зробиш сюрприз у метеостанції, — говорить Ганна тоном людини, яку переконати не вдасться.
Анна: До сходження на Мкінварцвері в Грузії я готувалася серйозно, адже це був мій перший досвід — і одразу п'ятитисячник. Мене переповнювали емоції від культури Грузії, гір, атмосфери на метеостанції під Казбеком. Пам'ятаю, ми піднімалися вночі, адже сходження на висотні гори здійснюється в нічний період через загрозу лавини. Я майже не спала через жахливий вітер, ми поїли в метеостанції й почали наше сходження. Коли піднялися на 3 400 метрів, потрібно було натягувати кішки, а у мене вони були старі, радянські, які я не додумалася відрегулювати під свій розмір черевиків. Цим на морозі довелося займатися Саші та Андрію, нашому другові. Далі йти було дуже складно, мене залишали сили, я зупинялася кожні п'ять кроків. Коли піднялася на вершину, помітила, що тут все вкрите міцною кіркою льоду і спуск буде набагато складнішим. Я не хотіла залишатися на вершині довго і після кількох фото вмовила хлопців спуститися. Про те, що Сашко хоче мені зробити пропозицію, навіть не здогадувалася. Ми на той момент вже жили разом два роки, і я не думала про шлюб.
Олександр: Але ж здаватися не можна, адже ще Сідхарха Гаутама говорив: "Невер гів ап". Невер так невер. Довелося ще раз їхати на Кавказ, уже наступного року. Але того разу я вже мав кілька планів — і А, і В і С.
І от коли погода так і не дала сходити на Сванську наречену, на висоті 3 700 метрів на перевалі Негеб я здійснив відкладену місію — освідчився в горах. Можливо, це все звучить якось банально та сентиментально, але саме з таких моментів складається справжнє життя. Ніколи не здавайтесь і пам'ятайте, що Щастя є! Вйо до пагорбів!
Анна: За рік ми поїхали до Сванетії. Прибули до початку маршруту на Тетнульді, після ночівлі стали підніматися вище, дісталися висоти 3 700 метрів, ще вище потрапили в глухий кут. У цьому сходження у мене була неприємна ситуація: я не змогла нормально зарубатися кішками в м'який сніг, поїхала і мало не впала в прірву. Але Сашко врятував мене. Чи не герой? Через погані погодні умови ми зрозуміли, що вершина нам цього року не світить. Прогноз погоди на наступні дні теж був невтішним. Ми вирішили прогулятися та зробити невеликий фотосет. Пам'ятаю, наш друг Роман нас фотографував, і тут раптово мій Сашко стає на коліно і робить мені пропозицію. Я просто була в шоці, не вірила навіть у це. До речі, й наступного дня ще навіть не прийшла до тями.
Раніше ми називали
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі