На території України довгий час проживав рід князів Сангушків - це волинський рід, який походив від Гедиміновичів (роду правлячої династії Великого Князівства Литовського). Після багатовікового проживання на території України як пам'ять про цей рід залишилися садиби палаци і навіть невелике містечко. Пропонуємо більш детально ознайомитися зі спадщиною роду Сангушків в Україні.
- Спадщина роду Сангушків: Палац в Ізяславі
На мисі в місці впадання річки Понори в Горинь височів чудовий палац, побудований в стилі бароко. Він був зведений у XVIII столітті з ініціативи княгині Барбари Сангушко і до середини XIX століття залишався головною резиденцією князів Сангушків. Над проектом палацу працювали кілька архітекторів: Паоло Фонтана і Якуб Фонтана. Будівельний роботи були завершені під керівництвом Юзефа Марковського. У палаці двічі зупинявся польський король Станіслав Август. Після 1840 року палац втратив статус резиденції Сангушко і постійно в ньому ніхто не жив, лише зрідка його відвідували представники роду. У 1870 році Сангушко довелося продати палац Російської імперії. Наступне століття в палаці розміщувалися військові. Зараз палац перебуває в занедбаному стані.
- Спадщина роду Сангушків: Садиба в Антонінах
В смт. Антоніни Хмельницької області збереглися фрагменти палацово-паркового комплексу, який був створений князями Сангушко і Потоцьких в XVIII - XIX століттях. Будівництво палацу почав регент коронної канцелярії І.Мальчевський, який отримав маєток в оренду від сестри дружини Б.Сангушко. Наприкінці XVIII століття цей маєток істотно розширив князь Сангушко, який оселився в Антонінах. Саме Сангушко створив мальовничий парк на берегах річки Ікопоть, а пізніше ще й оранжерею. Остання реконструкція була проведена на початку ХХ століття князями Потоцьких. До наших днів збереглися великий двоповерховий флігель (нині школа-інтернат), будинок керуючого, кінний манеж (зараз спортзал), в'їзні ворота і огорожа.
- Спадщина роду Сангушків: Костел Св. Дороти
У Славуті розташовувалася дивовижна резиденція князів Сангушків, яку, на жаль, розібрали у 1920-ті роки представники радянської влади. Проте, як спогад про княжий рід Сангушко, залишився костел Св. Дороти. Він був побудований в 1825 році. Костел був точною копією паризького костелу Св. Євстафія. Був родовою усипальницею князів Сангушків. Недалеко від костелу розташовувався замок Сангушко.
- Спадщина роду Сангушків: Ковель
Територія Ковеля заселялася здавна. Проте істотну роль в отриманні статусу міста зіграв саме рід Сангушко. Так, у 1518 році була видана грамота польського короля Сигізмунда I, згідно з якою князю Василю Сангушко дозволялося на місці села Ковле створити місто. Це місто також отримувало магдебурзьке право, яким дозволялося на території поселення проводити два ярмарки на рік - на свято Воздвиження Хреста Господнього і на четвертий день Різдва. У 1536 році місто стало власністю королеви Бони Сфорци, тоді в Ковелі було велике населення, а також в місті розташовувався митний пункт.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про місто кольору кориці - Дрогобич. Що варто побачити в містечку на Львівщині - читай
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
- Берислав: відвідуємо місто козацької звитяги та турецької міці
- Гора Писаний камінь: 10 фактів про наймістичніше місце Прикарпаття
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі