Балетмейстер Ліна Верес про першу відпустку в Барселоні

Ліна Верес – засновник і директор балету "Форсайт", сценарист танцювальних вистав "Попелюшка", "Снігова Королева", "Чиполліно в Чикаго", дружина відомого українського хореографа-постановника Олександра Лещенка. Дівчина поділилася з tochka.net враженнями про першу відпустку в Барселоні.

Ліна, враховуючи ваш напружений графік роботи, як часто вам з чоловіком вдається подорожувати?

Ми з Сашком (Олександр Лещенко – чоловік, – Ред.) багато подорожуємо. Але за без малого 10 років творчості балету "Форсайт" всі наші подорожі були пов'язані виключно з роботою. Звісно, ми намагаємося поєднувати корисне з приємним і, відвідуючи різні країни і міста по роботі, знаходимо можливості для відпочинку. Але жодного разу за весь цей час ми не поїхали в звичайну, людську відпустку. З початком 2016- го ми з Сашком вирішили в що б не стало присвятити себе собі. А це значить, втекти від всього і якихось 10-12 днів не думати про проекти, шоу, концепти, сценарії, образи, костюми і т.д.

Чому ви вирішили поїхати саме в Барселону?

Справа в тому, що однією з наших жаданих країн завжди була Іспанія, а конкретно місто Барселона!

Вона манила розповідями наших друзів і знайомих, приваблювала барвистими фото в інтернеті, піснею Фреді Меркьюрі, врешті-решт!..

Як вирішили, так і зробили! Але ми не уявляли навіть, які сюрпризи нам підготувала ця перша в житті відпустка.

Ліна Верес про першу відпустку в Барселоні — Лина Верес о первом отпуске в Барселоне © Ліна Верес

Як ви обирали і продумували маршрут подорожі?

Поки ми збирали валізи, нам надійшла вигідна пропозиція відпочити на круїзному лайнері, маршрут котрого лежав по Канарським островам і стартував саме з Барселони. Ми подумали, що це непоганий варіант і додали лайнер в свої плани. Це означало трохи менше Барселони, але більше інших цікавих пейзажів. Ми почали вивчати місця, планувати маршрути. Продумавши, прорахувавши, забронювавши все, що можна, ми схаменулися вже в аеропорту.

У підсумку, завдяки вашим навичкам планування, подорож почалася вдало?

Ну, як сказати ... Приземлившись в аеропорту Мінська, де у нас була пересадка, ми з Сашею поскакали до нашого вже прямому рейсу в Барселону. З кожним кроком все ближче і радісніше нам ставало, поки не побачили інформацію, що наш рейс вже ... полетів! Запізнилися! У цей день іншого рейсу не виявилося, і на наступний теж! І навіть через день з Мінська не було жодного рейсу в Барселону. Сидіти 3 дні в Мінську ми не захотіли, тому Саша купив квитки назад до Києва. У той же вечір ми знову сиділи у себе вдома і знову планували поїздку в Барселону, але з деякими поправками: до нашого прильоту круїз по Карибах вже мав відчалити з Барселони, і нам потрібно було вирішити, що з ним робити і як наздоганяти.

Як же ви дісталися до Барселони?

На наступний день ми вилетіли в каталонську столицю прямим рейсом з Києва. І зараз, вже озираючись назад, ми дуже раді, що не потрапили на лайнер, тому що у нас з'явилася можливість залишитися в цьому дивовижному місті довше, поки корабель причалив в наступний порт, Лес Палас, де через кілька днів ми і приєдналися до круїзу.

Як ви вирішили знайомитися з новим для вас містом: путівники, екскурсоводи, поради друзів-мандрівників? Якими були перші враження про Барселону?

Як тільки в'їхали в місто, і трохи охопивши поглядом вулиці і атмосферу з вікна таксі по дорозі в готель, ми відразу зрозуміли – ніяких екскурсій! Ніяких планів. Виходимо і імпровізуємо. Оселилися в готелі в центрі Барселони в старому місті – дуже колоритному райончику, в котрому за 10 хвилин нам зустрілися індуси, турки, хлопчаки, що ганяють в пилу м'яч і ... нічні метелики, які і вдень були "в строю". Такий симбіоз привів нас в захват!

Ще раз переконалися в тому, що в цьому місті планувати зайве.

За 3 дні ми пішки обходили Барселону майже всю. Та так, що тіло крепатурило, як після хорошого тренування в тренажерному залі. Але зате місто нам відкрилося з тих сторін, які ми б ніколи не відчули, будучи просто туристами з банальними екскурсіями.

А які гастрономічні враження залишила Барселона?

Ми зупинялися на вулицях послухати вуличних музикантів і відчували атмосферу маленьких закусочних, які розкидані часто і густо по всьому місту ... Просто пробігаючи повз, ти можеш заскочити всередину і набрати повну тарілку вже готових закусок "а-ля шведський стіл". Тут десятки видів канапешек з рибою різного приготування і картоплею, дрібно нарізані сосиски з дуже смачним соусом (склад якого не піддається визначенню), різні салати і, звичайно, сангрія!

Які пам'ятки вразили вас з Сашею найбільше?

О, нам вдалося насолодитися творчістю геніального Гауді! Після споглядання робіт якого не залишається ніяких сумнівів в божественній іскрі всередині кожної людини. Тільки ось розвивати її не всі прагнуть ... Ще ми відвідали цирк Дю Солей, який з гастролями стояв в Барселоні – масштабне, стильне циркове видовище! Побували в затишній, але дуже експресивній атмосфері Фламенко. Невелике приміщення з маленькою сценою і дерев'яними стільцями, а навколо все було битком набито глядачами. Напівтемрява, трохи душно ... І раптом пронизливий чоловічий вокал розрізає простір! І на маленькій сцені в промені з'являються танцюристи фламенко.

Ми не говоримо по-іспанськи, але ту історію, яку вони розповіли своїми підборами зрозуміли, як рідну.

І звичайно, знову сангрія – відмінна "пам'ятка" :) До речі, ми познайомилися з місцевим метро, яке теж змусило нас розуміти іспанську!

А було щось, що вразило найбільше?

Дуже хочеться виділити Храм Святого Серця. Його вдається побачити не кожному туристу, так як він знаходиться далеко від центральних туристичних маршрутів, на вершині гори Тібідабо. Чарівний і незвичайний Собор Святого Серця безумовно не можна назвати черговою стандартною будовою. Поєднуючи в собі безліч стилів і напрямків, він абсолютно по-різному виглядає зсередини, при погляді здалеку і при найближчому огляді. Побачити його поблизу дуже цікаво, але ще цікавіше було зайти всередину і відчути безмовний спокій! А піднятися на ліфті на вершину, щоб насолодитися фантастичним видом Каталонській Столиці, яка постає перед поглядом, як на долоні – це остання крапля захоплення. Відчуття свободи, легкості і польоту захлеснуло нас цілком! Абсолютно щасливі ми спускалися вниз, навіть не замислюючись, куди податися далі.

Я так розумію, ви повернетеся до Барселони ще не раз?

О так! Ділитися враженнями можна продовжувати нескінченно. І я знаю, що це ще не все! Що ми приїдемо ще багато разів до цього міста. Тим більше, що тепер ми з ним на "ти" і спокійно називаємо його "Барса". Тому що побачили обличчя, відчули дух, обмінялися енергією ... А далі нас чекав круїз на 17-ти поверховому лайнері з 2000 чоловік. Але це вже зовсім інша історія :)

Ліна Верес про першу відпустку в Барселоні