Якщо ти опинилася в Гімалаях, то рекомендуємо зустріти там світанок, це одне із самих приголомшливих і неймовірних явищ в горах.
А ми дамо тобі кілька слушних порад, де і як це зробити найкраще.
Зустрічати світанок рекомендуємо в місцях, де відкривається найкращий вид. Сюди прокладені зручні стежки і, як правило, організовані спеціальні оглядові майданчики, є невеликі кафе, лавочки. Також, можна попити чаю, що як не можна до речі на такій висоті. Чашечка ароматного ginger honey обійдеться тобі в 50 гривень.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Таких оглядових майданчиків - безліч, як в непальських, так і в індійських Гімалаях.
Наприклад, в індійських Гімалаях такий майданчик є на піку Кіннаур Кайлаш, в селищі Кальпа, що знаходиться на висоті більше 2700 метрів. Саме тут благочестивий Шива медитує, зимуючи далеко від своєї не менше благочестивої дружини.
Також, одним з кращих місць для зустрічі світанків є базовий табір Аннапурни. Підніматися до нього нього вище (4100), але воно того варте. З цього місця відкривається приголомшливий вид на Аннапурну I (8091).
У непальських Гімалаях Меккою світанків вважається вершина Пун-Хілл, яка знаходиться недалеко від села Горепані на висоті 3200 метрів над рівнем моря. На вершині, по сусідству з рододендронами, побудована оглядова площадка, з якої одночасно відкривається панорама на ланцюг гігантських вершин, ось найвищі з них:
- Ананпурна Південна (7219);
- Мачапучаре (6993);
- Дхаулагірі (8167);
- Аннапурна I (8091).
Ми розуміємо, в це неможливо повірити, але це офіційна інформація, якою важко щось протиставити.
На Мачапучаре (Риб'ячий хвіст) частенько відпочиває Шива, розпалюючи люльку.
Пун Хілл віднесений до об'єктів заповідного фонду, тому вхід - платний, вартість 30 гривень.
Як дістатися до оглядового майданчика
Щоб дістатися до зручної для огляду майданчика, треба вийти з найближчого селища, мінімум, о четвертій ранку. Час у дорозі - орієнтовно дві години.
Радимо тепло одягатися, так як на висоті більше, ніж 3000 метрів над рівнем моря досить-таки холодно.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Але ти будеш винагороджена за свої зусилля, видовище - приголомшливе.
Спочатку нічого не відбувається, навколо сіро, холодно і клопітно. Ти стоїш, загорнувшись у кілька шарфів, бандан і пончо і бурчиш собі під ніс. І тут з-за обрію висовується промінчик. Він тоненький, але прудкий, тому тут же забарвлює шматочок вершини в червоний колір. Через кілька секунд він набирає силу, стає справжнім променем і розмальовує частину гори. До нього підтягуються інші промені і промінчики, і ось уже вся гора вогненно-червона.
Сонце носиться туди-сюди, як собака на прив'язі, тому всі триває рівно мить. Раз, і освітило південну частину гори, два - воно вже на самій верхівці. Те червоне все, то золотисте, то сіре, то пурпурове.
Зміркувати не встигаєш, як все закінчується і йде. А ти залишаєш тут крапельку своєї душі і теж йдеш. Щоб обов'язково коли-небудь повернутися.
Все найактуальніші новини і цікаві поради шукай на головній сторінці жіночого порталу tochka.net