Вони не п'ють пиво на лавочці у дворах, не тусять у клубах і не витрачають гроші батьків на всілякі дурниці. Замість цього сучасна молодь віддає перевагу милуванню видами улюбленого міста з висоти пташиного польоту і щедро ділитися чарівними фото з іншими. В Україні такий рух як "руфінг" стає все більш популярним, і навіть той факт, що він дуже небезпечний, не зупиняє молодих шанувальників цієї справи. З одним із них ми поспілкувалися і дізналися багато нового і цікавого про руфінг. А найдивніше те, що та, хто безстрашно підкорює київські висотки і не звертає уваги на перешкоди - молода дівчина - Олександра Київська.
Розкажи трохи про себе, чим займаєшся, захоплюєшся.
Я в міру адекватна молода особина, яка шукає багато нових пригод на всі свої частини тіла та просто добродушна людина, яка намагається приносити людям тільки позитив. На захоплення зараз немає часу, але ще ходжу на тренування з ММА (змішані єдиноборства), так би мовити, для підтримки бойового духу й розрядки.
Що таке руфінг, у двох словах?
Руфінг - від англійського: дах, у нас в Україні не дуже поширене це слово, але воно широко використовується у вузьких колах людей, які цим займаються, їхніх друзів і знайомих, а також телеглядачів і читачів газет. Руфити - підійматися туди, куди б ніхто ніколи не додумався забратися і просто би пройшов повз, упустивши величезну можливість отримати море нових відчуттів і вражень.
Що руфінг для тебе - розвага, хобі, спосіб самовираження чи щось інше?
Для мене руфінг - 50% життя. Інші 50% займає у мене сім'я, особисте життя та навчання. Весь свій вільний час я приділяю пошуку нових "краєвидів" і планую в майбутньому суміщати руфінг з обраною професією.
Коли ти почала займатися руфінгом, і що тебе на це спонукало?
Я займаюся руфінгом не так давно, вже півтора роки. Але за цей час мої руки і ноги обходили й облазили стільки! Не кожна людина фізично здатна на таке. А щодо самого початку - випадково вийшло. Знайомий вирішив показати мені один вид і зробити фотосесію на даху, я зацікавилася, а після того як туди потрапила, відразу зрозуміла - моє.
Ти сама почала займатися руфінгом? Серед твоїх друзів є ті, хто поділяє твоє захоплення?
Спочатку довелося руфити самостійно, бо на той момент мало кого знала з цієї сфери, і друзі відмовлялися займатися зі мною цим, бо боялися висоти та ще багато інших відмовок.
На цьому етапі мої захоплення розділяє мій наречений, і так, саме через руфінг ми й познайомилися. Так що це може ще й з'єднувати серця.
В Україні, напевно, немає такої людини, яка б не чула про руфера Мустанга, того самого, який перефарбував зірку на московській висотці в кольори нашого прапора. Чи надихнув його вчинок тебе на щось подібне?
Його вчинок дуже гідний, це вам скаже кожен патріот України. Ясна річ, що незадоволеними залишилися тільки росіяни. Так, він герой, він герой України, тут не посперечаєшся.
Якщоя зроблю щось подібне, це може легко стати плагіатом з мого боку, тому я почекаю, поки в мою світлу голову не прийде нова ідея.
Багато вже київських висоток встигла підкорити?
Нещодавно я зрозуміла, що Київ хоч і рідне місто, але він став уже занадто малий для розвитку. Але, залежно від складнодоступності об'єктів, саме моє бажання і наполегливість були сильнішими, тому, якщо щось не виходило і йшло не так, як хотілося, то я просто робила це ще раз, ще раз і ще раз, аж до того, поки це у мене не вийде.
Загалом, можу сказати, що в Києві мені вже робити нічого, якщо мова йде про нові споруди.
Яка найвища будівля, на якій ти побувала?
Наразі обставини в країні та мій вік не дають можливості мені виїжджати з країни, тому я можу розвиватися тільки в Києві, тому поки що максимальна висота була 168 метрів, це був ЖК Кловський, найвища будівля і перший хмарочос в Україні.
А яка була найнебезпечнішою?
Кожне місце по-своєму небезпечне. Буває, існують ризиковані шляхи досягнення мети, буває, що і сам дах небезпечний, нахил може бути, загалом різний трапляється. У будь-якому випадку я завжди думаю, що робити і як лізти, щоб не було плачевних ситуацій.
У який час доби краще відвідувати даху і чому?
Як на мене, на дахах краще бувати вночі. Вид дуже гарний, та й спокійніше на душі від того, що тебе менше видно. А що стосується фотографій, то, звичайно ж, краще день.
Для дівчини руфінг - дуже незвичайне захоплення, як незнайомі люди реагують, коли дізнаються про те, чим ти займаєшся?
Мені завжди ставлять питання: "А ти не боїшся?". Я відповідаю просто: "Якби я боялася, то ніколи б не полізла і тим більше не висіла б на краю "самої землі". Але люди люблять це. Можливо, тому що це роблять не вони?
Чи виникали якісь складнощі або неприємності? Як взагалі проникаєш на дах, адже не всі вони відкриті?
Я завжди шукаю альтернативні шляхи. Якщо я бачу що дах закритий (а 98% нормальних дахів такі і є), то я шукаю інший спосіб. Мотузки, дошки, стіни - що завгодно, щоб дістатися мети. По секрету можу сказати, що якщо вже ніяк, то доводиться і трохи поламати. Але це так, між нами кажучи.
Ти використовуєш якусь страховку?
Страховки у мене зовсім немає. Можливо через те, що у мене немає на неї грошей, а можливо й тому, що чисто теоретично вона мені ніколи і не була потрібна.
Як твої батьки ставляться до того, чим ти займаєшся?
Як і всі батьки, вони за мене переживають день у день, але довіряють і знають, що я ніколи не зроблю нічого, не обміркувавши до кінця.
Де ти мрієш побувати, яку висоту хотілося б підкорити, можливо, Емпайр-Стейт-Білдінг?
Насамперед, після настання повноліття, я лечу в Дубаї, вибираюся будь-яким способом на Бурдж-Халіфу (нехай мене туди хоч із космосу висаджують) і вішаю там прапор України. Так, ось такий ось вчинок не дає мені спокою, і я обов'язково це зроблю.