Складно повірити, але пройшов вже рік відтоді, як люди в пошуках змін і справедливості вийшли на головні площі своїх міст і сіл. Тепер 21-е грудня офіційно вважається Днем Гідності та Свободи, днем пам'яті про наш протесті й про тих, хто його творив. Явище за назвою "Майдан" - унікальне, адже ніколи раніше наш народ не виказував такої єдності й не являв такої самосвідомості. Нас підтримували й нами захоплювалися в усьому світі. А ми кожен день виходили на свої великі й маленькі майдани, не дивлячись ні на холод, ні на втому, поспішали після роботи, навчання. І хіба хтось із нас тоді міг собі уявити які події відбудуться далі?
Давайте сьогодні разом згадаємо, як все починалося.
Київ.
А починалося все з десятка молоді. Потім були сотні, тисячі. А пізніше - сотні тисяч.
Львів.
Не відставав від столиці і як завжди активний Львів. На вулиці вийшли люди, об'єднані однією ідеєю.
Харків.
Харків теж показав, що в ньому живуть свідомі громадяни, які люблять свою країну.
Одеса.
Одесити довели всім, що будуть до кінця боротися за свої права й нікому не дозволять відібрати у них свободу.
Дніпропетровськ.
Щотижня жителі Дніпропетровська збиралися на народне віче. Тисячі людей підтримували протестувальників на Майдані Незалежності в Києві.
Донецьк
Незважаючи на всі зусилля минулої влади, в Донецьку, так само, як і в інших областях, в ніч з 21-го на 22-е листопада біля пам'ятника Шевченку зібралося кілька людей з українськими прапорами. Незабаром їх були сотні й тисячі. Як і на головній площі країни, донецькі активісти грілися теплим чаєм, читали українських класиків і співали гімн.
Луганськ.
І тут теж зібралося багато тих, хто був не згоден з діями влади. Солідарність з учасниками Революції Гідності в Києві намагалися висловити сотні жителів Луганська, в основному це були люди творчих професій, молодь та люди середнього віку.
Згадуючи Майдан, здається, що все було вчора. Революція Гідності почалася 21 листопада минулого року й так багато змінила як всередині країни, так і в кожному з нас.