Tochka.net починає серію публікацій про нашу дивовижну Україну. Почнемо ми з п'ятірки грандіозних палаців, які зараз служать майданчиками для зйомок весіль і прогулянок вихідного дня. Але якщо знати історію цих величних будівель, їх відвідування стає значно цікавіше. Читай про п'ять дивовижних палаців центральної та північної України: палаци Потьомкіна, Чацького, графа Ксідо, Галаганів та Розумовського!
Палац Потьомкіна, Дніпропетровськ
Палац Потьомкіна є однією з перших і найбільш значних будівель Дніпропетровська. На жаль, точна дата побудови поки не встановлена: відомо, що будівництво велося між 1786 і 1790 роками. Проект розробив видатний російський зодчий І. Сторов для засновника міста, генерал-губернатора Новоросійського краю князя Г. Потьомкіна-Таврійського. Цікаво, що існує версія, ніби сам Потьомкін у своєму палаці ніколи не бував. Після його смерті будівлю реконструювали під будинок дворянських зібрань, пізніше - під Палац культури студентів ім Ю. Гагаріна. Існує легенда, згідно з якою з підвалу будівлі до Дніпра прокладений підземний хід, по якому спокійно може ходити висока людина у повний зріст.
Палац Чацького, Серебринці
Чацький був братом польського просвітителя Чацького і побудував свій палац у Серебринцях наприкінці XVIII століття. Будівля в стилі зрілого класицизму виконана з цегли і поштукатурена, прикрашена колонами, сандриками та іншими декоративними деталями з тесаного піщаника. Особливої уваги заслуговує мармуровий овальний зал, в якому ще збереглися залишки вишуканої ліпнини. В одній із частин палацу зараз розташована місцева селищна рада, інша ж сторона занепадає, тому вимагає реставрації.
Палац графа Ксідо, Хмільник
Граф Ксідо служив ад'ютантом генерала Стесселя і спорудив свій замок у 1913-15 роках. Автором проекту виступив архітектор Фомін - він запропонував спорудити палац на основі литовського оборонного замку XVI століття, оскільки до тих часів збереглася восьмигранна фортечна вежа, що служила мінаретом у часи турецького панування, а також значні фрагменти фортифікаційних споруд. Ці елементи надавали палацу середньовічного вигляду з боку Південного Бугу. Парадний фасад споруди виконали в ренесансному стилі, оформили колонадою. До недавніх часів у приміщенні палацу працював готель, але зараз замок в аварійному стані. Все-таки всі охочі можуть відвідати історичний музей у будівлі Турецької башти.
Палац Галаганів, Сокиринці
Палацово-парковийкомплекс Галаганів у Сокиринцях було створено на початку XIX століття за проектом архітектора Дубровського і садівника Бістерфельда. До будівництва тут була вікова діброва, яку знищили і на її місці спорудили парк з озером, алеями і газонами з ротондою, готичним містком, античною альтанкою. Палац останнього представника дворянсько-старшинського роду, громадського діяча і мецената Галагана був побудований у стилі ампір. Споруда на 60 кімнат з анфіладами з'єднана двома двоповерховими флігелями. Усередині була багата художня колекція, яку власник після своєї смерті заповів черніговському музею. В садибі свого часу гостювали Т. Шевченко, П. Куліш, П. Чубинський. Зараз у палаці розміщений аграрний ліцей, працює кімната-музей Вересая, екскурсії куди варто замовляти заздалегідь.
Палац Розумовського, Батурин
Помпезний палац гетьмана Розумовського був задуманий у середині XVIII століття італійським архітектором Рінальді. Будівля мала стати офіційною резиденцією гетьмана в Батурині в ті часи, коли місту ненадовго був повернутий статус гетьманської столиці. Але нинішній палац будували вже в 1799-1803 роках за проектом шотландського архітектора Камерона. У ті часи українське гетьманство разом із залишками незалежності було остаточно ліквідовано урядом Російської імперії, тому будівля мала просто стати палацом графського маєтку Розумовського. На жаль, власник помер за рік до закінчення будівництва, а його нащадки не використали палац за призначенням. В результаті будівлю використовували військові, вона сильно потерпала при пожежі, довгий час була в напівзруйнованому стані і кілька разів зазнала часткової реставрації. Абсолютно палац Розумовського реставрували за часів президентства Віктора Ющенка, який на кошти меценатів зміг повернути колишнє життя будівлі в 2009 році. Усередині повністю відтворені інтер'єри, в залах розміщена експозиція, присвячена українським гетьманам. На особливу увагу заслуговують Гетьманський зал із шаблею Кирила Розумовського і стіл «Камінь» з мармуровою дошкою, прикрашеною напівкоштовними уральськими каменями.