Назвіть п'ять асоціацій, які спадають на думку при згадуванні слова "Донбас"? Мабуть, у 90% наших читачів це будуть "шахти", "вугілля", "промисловість", "терикони", можливо, ще "Донбас-Арена".
Так, усе це справді невід'ємні частини цього регіону. Нерозумно буде заперечувати, що Донбас – це не промисловий район, безглуздо порівнювати за красою пейзажів Донецьку область і ті ж Карпати.
Але водночас вкрай несправедливо і короткозоро стверджувати, що Донбас – край безликий, сумний, сірий. Повірте, і тут погляд може радіти побаченому, головне – не просто дивитися, а й бачити.
Фотограф Євгеній Балюбах уміє бачити красу Донбасу і, що найголовніше, вміє її передати для інших. Можливо, тому, що сам родом із промислового міста Горлівка, що в Донецькій області, можливо, талант у нього особливий, але, швидше за все, і те, й інше.
Адже, здавалося б, що цікавого може побачити фотограф на території Дзержинської збагачувальної фабрики або на шахті "Комсомолець Донбасу"? Звичайні сірі й убогі промислові пейзажі? А ви подивіться нашу галерею з фотографіями Євгенія Балюбаха і зрозумієте: краса є в усьому.
Іноді навіть здається, що знімки зроблені не на Донбасі, а десь на Марсі, під час висадки космонавтів – настільки вони нереальні. Складно повірити, що такі дивовижні місця є в Україні, на відстані якихось 100, 500, 700 кілометрів від вашого дому.
Звісно, хтось із читачів одразу поквапиться поставити клеймо на ці фотографії: "суцільний фотошоп", але ми парируємо, ще раз повторивши одну просту істину: не треба дивитися, треба бачити. І, можливо, коли ви навчитеся цього, то навіть без рожевих окулярів, виходячи на вулицю у своєму рідному місті, відзначатимете якісь воістину чудесні метаморфози: звична вулиця раптом стала більш затишною, а бруківка, яка завжди дратувала, заграла на сонці, як морська хвиля.
- ДИВІТЬСЯ галерею 20 фото Донбасу, від яких волосся стає дибки, і вчіться бачити.