Готуємося до Євро-2012: як розводять туристів в Україні

Якщо у вас є знайомі іноземці, які найближчим часом збираються навідатися до України, – перекладіть їм цю статтю. Адже попереджений – отже, озброєний.

Містер, ду ю нід таксі?


В одній із пісень співається, що кращі друзі дівчат – це діаманти. З приводу цього твердження нам сказати нічого, про це краще поінформовані в lady.tochka.net, але те, що запеклими ворогами туристів є таксисти – це 100%!

Найпідступніші "таксьори" чергують в аеропорту "Бориспіль". Не встигнете ви вийти із залу прильоту, як на вас, наче стерв'ятники, накинуться чоловіки з не дуже приємними обличчями і пропонуватимуть довезти в будь-яку точку міста. Сказати, що ціни в них завищені в рази – не сказати нічого.

© УНІАН


Журналістка tochka.net стала свідком того, як "чесний київський таксист" за 100 гривень узявся відвезти наївну іноземку з нового термінала F у термінал B. Щоб ви розуміли, там пішки йти 5 хвилин. Уже не знаємо, які дива кмітливості продемонстрував таксист, щоб "лох із-за кордону" не відчув підступу.

Загалом якщо ви не схожі на типового українця і, не дай Боже, не розмовляєте російською або українською (або розмовляєте з акцентом) – цінник завжди буде вищий на 50-200%.

Порада: завжди замовляйте таксі через спеціальні служби, благо, їх зараз дуже багато. В ідеалі вивчіть фразу: "Мені потрібне таксі до готелю такого з аеропорту Бориспіль". У будь-якому разі це безпечніше, та й тариф буде менший, ніж у приватників.

© УНІАН


Ай ем міліціонєр, май нейм із Петренко

На другому місці після таксистів у рейтингу найнебезпечніших персонажів для іноземних туристів в Україні стоять, і це дивує, представники правоохоронних органів.

Людина у формі зі своєю маленькою зарплатою дивиться на будь-якого інтуриста, як на ходячу доларову купюру – доведено на практиці. І добре, якщо це закінчується банальним "ваші документи-ви порушили-дайте грошей", але дуже часто використовуються більш витончені схеми.

Приміром,  до групи інтуристів підсилають місцевих гопників, провокуючи конфлікт. З'являється дядько-міліціонер і каже: мовляв, по дві сотні й усе забудемо.

© УНІАН


Якщо ви за кермом – місцеві дайці приписуватимуть вам усілякі порушення: проїзд на зелене світло з похмурим виразом обличчя або відсутність ароматизатора із запахом лаванди в салоні автомобіля. Ми, звісно, навмисно перебільшуємо, але повірте – іноді доходить і до такого.

Порада: у спілкуванні з правоохоронцями завжди зберігайте спокій. Якщо вам приписують якісь незрозумілі обвинувачення, відрекомендуйтеся іноземним журналістом, уважно вивчіть документи міліціонера, запишіть його дані та скажіть, що фіксуватимете розмову на диктофон. Після такого блефу 90% причеп відпадають самі по собі. Решта 10% можуть бути праві у своїх обвинуваченнях: можливо, ви справді порушили один із законів України.

© УНІАН


Пліз, бай тікет ту Хрещатик

Ніколи не зустрічали розгубленого іноземця з якимось папірцем у руках міста, який бігає центром міста, шукаючи "вхід" на головну вулицю Києва? Ми бачили.

Очевидно, якісь внучаті племінники великого комбінатора Остапа Бендера придумали продавати квитки на… Хрещатик. Ми не знаємо, за скільки "втюхали" цей ексклюзивний продукт шахраї, але кмітливості їм, звісно, не позичати.

Адже не кожен турист знає, що Хрещатик – це вулиця, відкрита для всіх, у багатьох у свідомості Україна – це все ще совкова країна зі своїми "примхами". На цьому й грали "комбінатори", які продавали туристам квитки на Хрещатик.

Порада: ніколи і нічого не купуйте у незнайомців або сумнівних туристичних компаній. В ідеалі перед поїздкою хоч би швидко почитайте путівник по Києву (або по тому місту в Україні, куди ви вирушаєте). І не забувайте завжди тримати в голові фразу героя Х’ю Лорі: "Усі брешуть".
© УНІАН


Мані-мані-мані, я лост май мані, мен

Ідете ви по Андріївському узвозі в погожий суботній день, аж раптом бачите – гаманець на бруківці валяється. Наймудріше ваше рішення – пройти повз нього, але на практиці такими мудрими виявляються одиниці. Ви підбираєте його і тут несподівано підбігає людина і заводить пісню в кращих традиціях легендарної групи АВВА: "мані-мані-мані, лост май мані, мейбі ю, так би мовити, їх файнд?".

Чесний інтурист починає "оффкосати" (of course з англ. – "авжеж") і віддає гаманець із усмішкою доброго самаритянина. Але історія на цьому не закінчується.

Екс-соліст АВВА починає другий куплет: "Мані-мані-мані, тут не всі мої мані, ти вкрав їх, паскуда!", далі драматичний програш і приспів: "А-а-а, ай ворк ол дей, ай ворк ол найт, а цей паскуда вкрав май мані!". Здебільшого інтурист за такий виступ змушений заплатити гонорар у розмірі кількох сотень доларів. Дякувати Богу, хоч апетити у шахраїв не такі, як в АВВА.
© commons.wikimedia.org


Порада: не підбирати нічого та ніколи на вулиці – телефони, золоті обручки, портмоне. Якщо ж все-таки підібрали і починається "пресування" з боку підоспілого забудькуватого перехожого – спокійно просіть викликати міліцію.

Буває, щоправда, що у схему вплутані й правоохоронці, тоді дивися пункт №2.

  • ЯК готується України до Євро-2012 читайте в нашій рубриці 2012.tochka.net