Я їхала до Єгипту відпочити від суєти, розібратися в собі й насолодитися незвичайною природою курортного регіону Таба.
Таба розташована на самому кордоні з Ізраїлем. Якщо ви подивитеся на карту, то побачите, що вона займає берегову лінію біля самої основи Синайського півострова, який гострим зубом «вгризається» в море. До речі, «сина» в перекладі з арабської означає «зуб».
З усіх готелів Таби відкривається дивовижний краєвид на протилежне узбережжя вузенької Акабської затоки, де розташувалися одразу три держави: Ізраїль, Йорданія та Саудівська Аравія. І вечорами все протилежне узбережжі заливається яскравими вогнями...
Від мого готелю до кордону з Ізраїлем усього близько півгодини їзди на автобусі, а відвідування святих місць Ізраїлю входить в обов'язкову програму будь-якого туриста. Звісно ж, я не встояла перед спокусою відвідати Землю Обітовану.
Для наших співвітчизників відвідування Ізраїлю є проблемою. Якщо росіяни вже отримали право в'їжджати на її територію без візи, то нам потрібно оформляти візу за кілька днів, при цьому гід заповнює спеціальну анкету. Процедура нескладна, але трохи неприємна. Адже можуть відмовити будь-кому!
Коли всі документи благополучно оформлені, потрібно готуватися до поїздки. Всі «бувалі» туристи попереджають, що потрібно обов'язково написати три записки. Перша - твоє найпотаємніше бажання, яке залишають у каменях Стіни Плачу в Єрусалимі. Ще дві записки - «За здоров'я» й «За упокій» віддають священикам Храму Гроба Господнього.
О другій годині ночі екскурсія починається, й брудний арабський автобус везе нас до кордону Єгипту з Ізраїлем. Кілька процедур на митниці й паспортному контролі, і ось юна ізраїльтянка у камуфляжній формі, усміхаючись, ставить у мій паспорт штамп. Я проходжу на ізраїльську територію.
Перше враження - чистота вулиці, друге - білий автобус "Мерседес", який через курортне місто Ейлат везе нас на Мертве море. Зробивши звичайні процедури у спа-центрі, тобто, поплававши на поверхні найсолонішого моря у світі, ми їдемо у священний Єрусалим.
Після цілющих процедур почуваєшся бадьорим і легким. Свіжі й ніби заново народжені, ми зустрічаємо нашого екскурсовода Бориса, який не втомлювався дивувати нас протягом усього наступного дня глибиною ерудиції та щирою любов'ю до свого Ізраїлю.
На під'їзді до Єрусалима краєвид змінюється: кипарисові гаї, білосніжні пагорби, стада кіз, які пасуться на їхніх схилах... А саме Вічне Місто зустріло нас цвітінням мигдалю та білизною своїх стін. У всі віки будівлі на території Єрусалиму будували тільки з білосніжного пісковика.
Не буду описувати весь маршрут екскурсії. Сподіваюся, ви обов'язково побуваєте там, щоб захопитися Гефсиманським садом, у якому старезні оливкові дерева, здається, бачили Ісуса й стали свідками його сумнівів. Зараз він весь у квітах, і поряд із ним не залишає відчуття світла й радості. Там було по-справжньому сонячно, незважаючи на те, що небо Єрусалиму постійно перебувало в облозі дощових хмар.
Не буду детально розповідати про церкву Успіння Богородиці, де католики правили месу, а всі охочі молилися й фотографували. Кажуть, що православна церква з тією ж назвою побудована в «правильному» місці. Але не в цьому суть... До речі, фотографувати безкоштовно можна в усіх святих місцях Єрусалиму.
Вразив Храм Гробу Господнього. Наш гід багато разів був свідком сходження Благодатного вогню й докладно описав нам, як це відбувається. Ми піднялися на Голгофу, доторкнулися до того каменя, на якому стояв хрест Спасителя. Запалили свої свічки. Освятили свої хрести на камені, куди поклали Ісуса, знятого з хреста. Він досі пір мироточить, і мій кипарисовий хрестик усе ще пахне святістю...
Нарешті, ми відвідуємо Гріб Господній. Я дивом устигаю віддати записки православному грецькому священикові, усім поколінням родини якого було даровано право стати охоронцями Благодатного вогню. Мої 33 свічки, запалені від нього, я бережу як реліквію.
Під постійні розповіді гіда Бориса ми пробігаємо крутими й вузенькими вулицях Єрусалима. Єврейський квартал. Арабський квартал.
Стіна плачу. Вона розділена на дві частини: чоловічу й жіночу. На жіночій, яка втричі менша, - багато дівчаток-іудейок. Вони читають Тору й ревно моляться. Ми заштовхуємо записочки в її щілини й за традицією задкуємо від неї... встигаємо побачити колоритних іудеїв у чорному одязі, капелюхах із різновеликими полями й із пейсами.
Екскурсія закінчилася. І, на жаль, ми змушені залишити священний Єрусалим.
Я так мало часу провела в цьому місті, але я впевнено кажу тепер: «Єрусалим - це моє місто!». Тому що я так відчуваю. Тому що це місто кожного з нас.
Авіаквиток в Ізраїль купуйте на tickets.tochka.net
Готель в Єрусалимі від $65 за добу ви можете забронювати на hotels.tochka.net