У новому випуску "Світу навиворіт" головний мандрівник країни Дмитро Комаров потрапить в табір до кочових пустельних народів Пакистану і покаже, як живуть в закритій для туристів провінції Белуджистан.
Дмитро Комаров на мотоциклі крізь піщані дюни відправився на пошуки місцевих племен, щоб пізнати справжнє життя кочовиків. Однак шлях виявився непростим — транспорт Комарова загруз в пісках, тому частина дороги йому довелося подолати пішки.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Кочовий народ пустелі Тар називають предками відомих нам ромів. Вчені вважають, що роми прийшли з індійських племен, що населяють штат Раджастан. Ці люди все життя кочують пустелею і виживають завдяки верблюдам і їх молоку. Тварин розводять на продаж. Вартість одного верблюда може доходити до декількох тисяч доларів, а покупці приїжджають навіть з інших країн. Але самі кочовики живуть у дуже скрутних умовах. Їхні діти не ходять до школи, а деякі дорослі навіть не вміють рахувати.
У кочовиків в пустелі Тар немає дому в принципі, вони все життя перевозять по пісках свої ліжка і ковдри на возах, запряжених віслюками. Це і є їх пересувні будинки. Кочують слідом за верблюдами. Господарям верблюдів ці люди приносять мільйони доларів. Самі ж живуть дуже скромно,— розповів Дмитро.
Дмитро Комаров і Олександр Дмитрієв потраплять в табір кочовиків, де познайомляться з їх побутом. Тут миють посуд, використовуючи замість миючого засобу пісок, а замість губки — звичайну траву. У пустелі заведено фарбувати очі — до того ж, не тільки жінкам, а й чоловікам, і навіть дітям. Кочовики використовують для цього сурму — косметичний олівець, до складу якого входить натуральна сажа і подрібнені мінерали. Вони вірять, що так зможуть захистити очі від сухого пустельного клімату. Дмитро Комаров також на собі випробував цей незвичайний макіяж.
За традицією "Світу навиворіт", Дмитро Комаров спробує місцеві страви і пригостить кочовиків українськими. Мандрівник привіз їм чорний хліб і червону ікру. Однак кочовики вельми обережно поставилися до такого частування. Чи сподобалися їм українські делікатеси — дивіться у новій програмі.
Незабаром з'ясувалося, що кочовики не можуть відпустити гостей без подарунків. Тільки подарунки тут не дарують, а очікують від гостя.
В один момент гостинність кочового народу розчинилася. І з'явилися прямі погрози відібрати у нас техніку і речі. Охорона нам повідомила, що необхідно швидко йти. Але виїхати від цих людей не так просто. В машину, де лежить вся наша апаратура, залізло кілька чоловіків. А решта обступили її,— розповів Дмитро Комаров.
Залагодити конфлікт і безпечно виїхати за нічний пустелі Дмитру Комарову та Олександру Дмитрієву допомогла пакистанська армія, яка супроводжувала знімальну групу.
Далі команда "Світу навиворіт" відправиться в Белуджистан — найнебезпечнішу провінцію Пакистану, закриту для туристів. Потрапити сюди без спеціальних дозволів дуже складно.
Белуджистан — історичний регіон, який поділений між трьома країнами: Афганістаном, Іраном і Пакистаном. Тут живе велика частина народу белуджі, у яких своя мова, традиції і одяг. Їх легко відрізнити від інших пакистанців за особливо великим тюрбаном. Напружена ситуація в цьому регіоні пов'язана з тим, що частина народу белуджі хоче відокремитися і створити свою державу.
Кветту, столицю провінції, називають містом-в'язницею. Через часті збройні конфлікти, Дмитра Комарова супроводжуватиме військовий конвой з чотирьох джипів та озброєною охороною. Місто настільки небезпечне, що виходити на вулицю без охорони іноземцю тут не можна.
Кветта, на превеликий жаль, — один з найбільш закритих міст на землі. Туристам там є, що подивитися, але поки це небезпечно. Зараз це справжня фортеця для іноземця. Приїжджі тут найчастіше опиняються в готелі або поліцейському відділку. І в кращому випадку можуть пересуватися містом в супроводі охорони,— каже Дмитро.
Комарову вдалося потрапити на найважливіший свято для цього регіону — День белуджської культури. У телеглядачів буде унікальна можливість побачити традиції місцевого народу. Жителі міста розкажуть мандрівнику, як стати справжнім белуджі і навчать його традиційному белуджському танцю. Крім того, "Світ навиворіт" дізнається, що спільного в українців і місцевих жителів.
Кветту також називають м'ясною столицею Пакистану. Комаров вивчить візитку регіону — традиційну белуджистанську кухню. Зовні напівзруйновану будівлю не назвеш найпопулярнішим рестораном місцевої кухні, але саме вона популярна на весь регіон. Тут готують тільки одну страву, а місцеві жителі намагаються замовляти його заздалегідь через велику популярність. Кулінарна візитна картка белуджів — баранчик, приготований за особливим рецептом в підземній глиняній печі. Мандрівникові випала унікальна можливість своїми очима побачити всі етапи приготування м'яса по-пакистанськи.
Раніше ми називали 10 країн, в яких воліють працювати експати.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: