Туризм з кожним роком стає все популярнішим і доступнішим. 100 років тому в такому масштабі подорожей не було, поїздки були доступні далеко не всім. Однак, вже в ті часи, на території нашої країни були центри "паломництва". Безліч людей здавна привертали курорти з цілющими водами, грязями і теплим сухим кліматом. На території України 100 років тому вже можна було оздоровитися і пройти курс лікування від ревматизму, подагри, захворювань периферичної нервової системи, а також кишечника та туберкульозу. Пропонуємо відправитися в минуле і дізнатися, як з'явилися перші курорти в Україні і побачити на фото, як вони виглядали.
Українські курорти 100 років тому: Моршин
У 1870-х роках львівський підприємець Боніфацій Штиллер вирішив організувати на базі Моршинського соляного джерела новомодний курорт. Він викупив Моршин і за допомогою іменитих лікарів почав створення в цій місцевості прогресивного бальнеологічного і кліматичного курорту. Штиллер був надмірно активним і наполегливим, тому відразу вирішив розрекламувати новий курорт в пресі. Протягом року в кожній регіональній газеті публікувалися рекламні анонси про відкриття нового курорту. Незважаючи на таку всеосяжну кампанію влади не поспішали видавати дозвіл на відкриття курорту. Тільки після експертизи доктора С.Дзіковського і інспекторської перевірки відомого бальнеолога Лютостанського, які підтвердили доцільність функціонування і оздоровчі властивості моршинської води, Галицьке намісництво видало дозвіл на відкриття курортного закладу. Перший курортний сезон в Моршині відкрився в травні 1878 року.
Штиллер не скупився на дослідження і відразу ж вводив в експлуатацію нововиявлені ресурси. Так, в 1880 році воду з мінеральних джерел почали використовувати для ропних ванн, а торф'яні грязі для - ванн і аплікацій. Після підтвердження можливості внутрішнього вживання води джерела "Боніфацій" курорт Моршин значно підвищив свою привабливість і вийшов на абсолютно новий рівень. До речі, Штиллер також вирішив продавати моршинську сіль у пляшках не тільки на території Австро-Угорщини, але й закордоном, навіть у США.
У 1881 році засновник курорту тяжко захворів, перед смертю він заповів курорт Товариству галицьких лікарів. У 1914 році лікарі хотіли продати курорт, однак цьому перешкодила війна. Другий пік розвитку і популярності Моршина стався в 1920-ті, коли курорт увійшов у великий концерт "Курорти польські". Бурхливому будівництву пансіонатів завадила Друга світова війна. Після приходу на ці землі радянської влади приватні пансіонати були об'єднані в державні санаторії.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Українські курорти 100 років тому: Гола Пристань
Про цілющі властивості Соляного озера в Голій Пристані на Херсонщині люди знали давно. До нашого часу дійшли дві легенди, в яких розповідається про чудове зцілення хворих людей і навіть тварин. Так, відповідно до одного повір'я, колись в Голій Пристані жив чоловік і у нього в господарстві був верблюд. Коли тварина постаріла і не могла виконувати покладену на нього роботу, господар вигнав її з двору. Верблюд стежкою дійшов до озера. Оскільки сил у нього вже не залишилося, він ліг в мул пролежав там кілька днів. Через деякий час, у верблюда знову з'явилися сили, зміцніли ноги, і він повернувся у двір до господаря, який з радістю прийняв тварину, що значно помолоділа. Також існує історія про однго багатого вірменина, який колись жив в Голій Пристані. Він регулярно їздив на оздоровлення у закордонні курорти, але одного разу залишився вдома і вирішив за аналогією із зарубіжними курортами полікуватися місцевими грязями. Після того, як результат лікування виявився таким же, як після закордонних лікарень, чутка про Голу Пристань поширилася в регіоні.
Зазначається, що вже в XIX столітті сюди розпочалося справжнє паломництво. У теплу пору року стражденні намагалися повернути тут підірване здоров'я, купаючись в озері, розтираючись його грязями. Організоване лікування почалося в 1860-х роках. У червні 1889 року за сприяння Херсонського повітового земства на Соляному озері було відкрито водогрязелікарню. Тут також побудували спеціально обладнане приміщення для грязелікування, спальні корпуси, їдальню. Розвиток інфраструктури курорту підняв водогрязелікарню "Гопри" до рівня найкращих курортів того часу. На Всесоюзній гігієнічної виставці в Санкт-Петербурзі в 1913 році Херсонське повітове земство за обладнання грязелікарні в Голій Пристані отримало найвищу нагороду – Почесний диплом. Більшість руйнувань і шкоди курорту принесла Друга світова війна.
Українські курорти 100 років тому: Трускавець
Офіційною датою заснування курорту Трускавець вважається 1827 рік, хоча лікувальні властивості місцевих вод були відомі здавна. Так, вже в 1578 році властивості трускавецьких вод вперше досліджував польський лікар Войцех Очко. У 1721 року ще один вчений Габріель Жончинський підтвердив дослідження попереднього експерта і зазначив, що селяни п'ють воду з місцевих джерел з лікувальною метою. А в 1805 році властивості і характеристики місцевих вод ретельно досліджували німецькі вчені Н.Фіхтель і Б.Хаке. Сташиц, а в 1836 році львівський вчений Теодор Торосевич провів хімічний аналіз мінеральної води "Нафтуся". Таким чином, властивості трускавецьких вод є найбільш дослідженими і вивченими.
Станом на 1827 рік у Трускавці було побудовано перші 8 ванн. Після більш детального вивчення властивостей і характеристик місцевих вод, курорт успішно розвивався і набував все більшого значення. А після будівництва приміщення для інгаляцій системи Вашмута, Трускавець піднявся на рівень відомих європейських курортів. У 1911 році новим господарем курорту Трускавець став Реймонд Ярош, який зробив дуже багато для його розвитку. Йому приписують заслуги в електрифікації Трускавця. Також бурхливому розвитку курорту сприяло будівництво залізниці. Курорт розвивався на стільки швидко, що відпочиваючі, які пропустили кілька сезонів, приїхавши просто не впізнавали його. У геометричній прогресії зростала і відвідуваність Трускавця: у 1923 році його відвідали 6080 відпочиваючих, а вже через 10 років в 1933-му – ця цифра досягнути не мислимого на той момент показника в 17 000 відвідувачів.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Українські курорти 100 років тому: Миргород
Історія виникнення курорту "Миргород" є дуже цікавою. Все почалося з того, що в Миргороді виникли проблеми з водопостачанням. У 1912 році в місті пробили свердловину. Через те, що вода з неї йшла солонувата та з неприємним запахом її вирішили використовувати для ванн і технічних потреб. Згодом місцеві жителі почали помічати, що після прийому декількох ванн, у них пропала ломота в суглобах і покращилося самопочуття. Земський лікар Іван Андрійович Зубковський відправив зразки води в різні інститути і всі дослідження показали, що місцеві води мають близькі за значенням властивості з водами відомих курортів Соден, Баден-Баден, Аахен. Зазначається, що води з перерахованих вище курортів призначалися до внутрішнього вживання, а значить, і миргородська вода була придатна до пиття. Незважаючи на відкриття лікувального джерела, над будівництвом курорту тут несильно замислювалися. І тільки завдяки наполегливості та ентузіазму лікаря Зубковського у 1917 році вдалося відкрити першу водолікарню. Протягом першого курортного сезону оздоровлення в Миргороді пройшли 585 хворих. Уже на той момент, бажаючих пройти лікування в Миргороді було настільки багато, що прийом хворих із сусідніх губерній припинили. У 1919 році рада народних комісарів проголосила заснування курорту "Миргород". Курорт поступово розвивався, в 1929 році пробурено другу свердловину, а в 1933-му – побудувано спальний корпус і літню дачу на 350 місць. За десять років кількість хворих, що проходили лікування, збільшилася майже в 4-е рази: з 2565 осіб у 1927 році, до 11020 відпочиваючих в 1937-му.
Українські курорти 100 років тому: Маріуполь
Найнесподіванішим пунктом в нашому списку є Маріуполь, адже на сьогоднішній день місто відоме як великий промисловий центр. Однак його місце розташування на березі наймылководнышого моря в світі і особливий клімат дозволяють Маріуполь віднести до курортних зон. З моменту заснування міста у 1778 році основний акцент у розвитку Маріуполя завжди переносився на промисловість. Спочатку це був рибальське промисел, пізніше почалося будівництво промислових підприємств та металургійних заводів. Однак і туризм в місті також намагалися розвивати. На карті міста 1888 року позначені купальні, які розташовувалися на місці сучасного яхт-клубу металургійного комбінату "Азовсталь". Незважаючи на те, що купальні встановлювалися окремо для чоловіків і жінок, люди тут купалися голяка, зовсім без одягу. Згідно з відомостями місцевого краєзнавця Вадима Джувагі, в 1917 – 1921 роках, доходи від туризму були на третьому місці після торгівлі і промисловості.
У 1957 році було взято проби грязей з Таганрозької затоки поблизу міста. Після проведення експертиз, з'ясувалося, що вони мають високий лікувальний ефект. У радянський період в селищах біля міста почало будуватися безліч дитячих оздоровчих центрів. Узбережжя дрібного Азовського моря було ідеальним місцем для оздоровлення дітей.
Редакція tochka.net висловлює вдячність за допомогу у підготовці матеріалу Маріупольському краєзнавчому музею, Vezha Creative Space, Вікторії Давва, директору Народного музею історії курорту Миргород Анатолію Шкурко, Катерині Деревянко, Миколі Воєводі, Наталії Скибак.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: