Ах, це весілля: традиції одруження різних народів

Кожна країна має свої весільні традиції, тому цікаво дізнатися, як відзначають головне свято в житті закоханих пар у різних куточках світу. Деякі традиції схожі на наші, а деякі докорінно відрізняються і навіть здаються дивними.

В Індії прийнято вкривати руки і ноги нареченої візерунками із хни, вважається, що це принесе їй щастя. А ще існувала традиція, що наречений, перш ніж підійти до вівтаря, має зняти взуття, а свідок пильно за ним стежити. Якщо черевики хтось таки  вкрав, доводилося за це платити.

В Америці й в Англії кожна наречена стежить, щоб у день весілля на ній було що-небудь нове, що-небудь старе, що-небудь позичене і що-небудь блакитного кольору. А ще в англійських селах нареченій на щастя пришивають до краю сукні якийсь амулет, наприклад, маленьку срібну підкову.

У папуасів Нової Гвінеї в якості вінчальної фати наречена використовує вивернутий навиворіт шлунок раніше подарованої їй свині.

В Угорщині у весільній процесії бере участь все село, спочатку приходячи до будинку нареченої, а потім супроводжуючи її до будинку нареченого або до церкви. А ще в цій країні наречений дарує нареченій сумку з монетами, а наречена нареченому - три або сім (обидва числа вважаються щасливими) носових хусток.

У Кенії існує традиція, згідно з якою чоловік протягом першого місяця після весілля повинен носити жіночий одяг, щоб відчути всю тяжкість жіночої долі.

На весільному столі в Кореї завжди присутні качки, тому що качки вірні одне одному все життя.

У Фінляндії вирішальним моментом сватання було відвідування нареченою будинку нареченого, де вона залишалася на тиждень, виконуючи при цьому якусь роботу (зшити нареченому штани, залатати білизну тощо).

У Болгарії існує традиція: коли наречена і наречений залишають свято, замість рису або пшениці їх обсипають плодами інжиру.

У Норвегії наприкінці весільного бенкету наречена подавала сир. Вона була зобов'язана обійти всіх гостей, відрізати і подати кожному шматочок сиру. По тому, як майстерно він відрізаний, судили про вміння і хазяйські здібності молодої дружини.

На Нікобарських островах, якщо хлопець бажає одружитися, він стає "рабом" у домі дівчини. Таке добровільне "рабство" може тривати від шести місяців до року. За цей час дівчина має вирішити, виходити за нього чи ні.

У Данії вірять, що якщо одружитися в День святого Валентина, який у всьому західному світі відзначається як День всіх закоханих, то чоловік і дружина любитимуть одне одного все життя.

• Озеро над океаном: Сорвагсватн на Фарерських островах

В'єтнамські пари гуляють не одне, а дві весілля: перше влаштовують батьки нареченого, друге - нареченої.

У Бельгії напередодні весілля наречена вишиває своє ім'я на носовій хустинці, яку бере з собою на церемонію. Потім вставляє її в рамку і зберігає до наступного сімейного одруження.

У племені Навахо, одного з найбільших індіанських народів США, традиційна сукня нареченої складається з чотирьох кольорів, кожен з яких представляє сторони світу: чорний колір - північ, синій - південь, помаранчевий - захід, білий - схід. Протягом церемонії пара стоїть обличчям на схід: за тим напрямком, де сходить сонце, що символізує початок нового життя.

У Венесуелі дозвіл одружуватися нареченому повинен дати хрещений батько, інакше подружжю не бачити щастя.

Напередодні весілля в Німеччині до нареченої в дім приходять її друзі і розбивають біля порога будинку тарілки. Чим більше осколків, тим більше буде щасливих хвилин у житті пари. Також у німців після вінчання свідок викрадає наречену і тягне її в пивну, де напуває, поки їх не знайде наречений, який платить за все, що випила наречена. А ще в цій країні після весільної церемонії молодятам дають колоду і пилку. Вони повинні розпиляти її навпіл, щоб довести, що вони вміють ділити господарство.

У Марокко перш ніж увійти в новий дім, наречена повинна тричі обійти навколо нього, а перед весіллям прийняти очищувальну молочну ванну.

У Нігерії дівчина повинна гарненько погладшати перед весіллям, інакше її повернуть батькам.

У Японії наречена міняє вбрання щонайменше тричі за весілля, спочатку вдягає біле кімоно, потім червоне, потім звичайний європейський одяг.

Вам знайома традиція, коли наречений і наречена під час весільної церемонії п'ють вино з келихів, зв'язаних червоною стрічкою? Вона прийшла до нас із Китаю. До речі, в Піднебесній червоний колір є символом радості і любові, тому наречена надягає в день весілля сукню червоного кольору.

За звичаями хінді, батько нареченої зустрічає нареченого як найпочеснішого гостя і миє йому ноги.

Мешканці Бермудських островів прикрашають верхній ярус весільного торта крихітним молодим деревцем. Після цього вони саджають це деревце навпроти свого будинку на знак того, що їхній шлюб триватиме доти, поки росте це дерево. Така традиція набирає популярності й серед українських молодят.

У Польщі подружки нареченої плетуть для неї вінок із листя розмарину і прикрашають ним її голову.

У Франції молодята дотримуються старої традиції - випивають за своє щастя з великої чаші з двома ручками.

У Малайзії кожен гість із подарунком дарує молодим зварене круто яйце в якості символу багатства.

На Балі під час урочистостей молодим відпилюють частину зубів без ніякого наркозу, символізуючи те, що люди не належать до світу злих духів, які мають ікла. За весільним столом сидять тільки жінки, оскільки чоловіки, які готували страви для бенкету всю ніч, у цей час відпочивають.

• Життя в печері: найнезвичайніші будинки

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!