Африка – один з перших континентів, на якому почали жити люди. Африка – це одне з небагатьох місць, де можна знайти діаманти, піраміди, пустелі і різноманітний світ тварин в одному місці. Африка – край безкрайніх саван і жарких пустель, колиска дикої незайманої природи і людства.Африка має дуже цікаву історію і надзвичайну географію. Тут знаходяться 53 країни.
Ведуча телеканалу Music Box UA, Анастасія Зайцева, хобі якої є подорожі, поділилася з порталом своїми враженнями від поїздки в Африку:
– Мені здається, що в дитинстві багато хто з нас мріяв побувати в Африці, крайнью мірою, я – точно. Так чому б не поїхати в Африку на власний, вже дорослий день народження? Для здійснення дитячої мрії майже будь-якого школяра потрібно прилетіти в танзанійський аеропорт Кіліманджаро, звідки стартують тури по національним паркам.
– Отже, ранкове життя міста Аруша кипить, вздовж траси випасають свою худобу масаї – легендарне плем'я, яке проживає в цій місцевості, ну а ми рухаємося в бік національного парку "Тарангире".
– Коли я дивилася фотографії інших мандрівників, у мене склалося враження, що як тільки ти заїжджаєш на територію національного парку, тварини шикуються в чергу, щоб ти, який приїхав здалеку турист, зміг відобразити їх крупним планом у цікавих для тебе ракурсах. Насправді (вже пробачте, якщо зламаю комусь романтичне уявлення про сафарі), щоб зустріти тварин, потрібно безупинно намотувати на джипі кілометри по парку і дивитися в обидва. Добре, що і в тому, і в іншому ми можемо покластися на нашого водія Хафіда, який просто чудесним чином помічав живність навіть на величезних відстанях.
– Вже з перших хвилин сафарі я так надихнулася, що уявила себе фотографом з National Geographic, що відправився в небезпечну пригоду за цінним репортажем. Ні на секунду не сумніваюся, що якби не була я телеведучою, так би воно й було!
– Моя поїздка збіглася зі шкільною екскурсією місцевих дітлахів. Вони, помітивши у мене на шиї велику камеру, просять їх сфотографувати. Незважаючи на те, що рівень життя в країні досить низький (часто уздовж доріг можна бачити зв'язані з гілок хатини, в яких дійсно живуть цілі родини), всі дітлахи одягнені в білосніжні сорочки і чудово говорять по-англійськи.
– Перший що зустрівся на шляху баобаб викликає надзвичайне захоплення і серію всіляких фотографій з ним, але незабаром такий пейзаж стає буденним. Так само відбувається і з жирафами, слонами, антилопами та іншою живністю, до присутності якої починаєш ставитися, як до чогось дуже звичного. Ти органічно вливаєшся у все це життя дикої природи і з величезним інтересом спостерігаєш за звичками тварин.
– До речі, малюнок на тілі кожного жирафа індивідуальний, як відбиток пальця у людини, але при цьому всі вони однаково стабільно жують – застати їх за іншим заняттям практично неможливо.
– Єдине, що відволікає від цього возз'єднання з природою (або ж навпаки, допомагає глибше відчути його на собі) – це мухи цеце. Вони, ніби з ланцюга зірвалися, так що робота фотографа в таких умовах можлива тільки в парі з асистентом, відповідальним за захист від агресивних комах.
– Якщо дотримуватися всіх правил, то сафарі - досить безпечне заняття. Виходити з машини суворо заборонено, та й не думаю, що комусь сильно захочеться. Особисто мені вистачило зголоднілих мавп під час зупинки на ланч. Вони наввипередки з беркутами намагалися відібрати їжу у туристів, яким вона і самим потрібна, адже на території парку перекусити можна тільки привезеним з собою.
– Кульмінацією цього дня стала знайдена сплячою на дереві левиця - її ми побачили першою та повідомили по рації іншим. Крім доброзичливого ставлення місцевого населення одне до одного в цілому, у гідів прийнято ділитися цінною інформацією. Поки народ не з'їхався, ми вдосталь намилувалися нею – складно повірити, що ця ніжно посапуюча киця – страшний хижак!
– По дорозі в готель ми помітили попереду величезний стовп пилу, схожий на ураган, виглядало все досить страхітливо, але на переляканий погляд водій байдуже відповів "звичайна пилова буря з півночі". І якщо для мене все це було схоже на початок фільму жахів, то місцеві продовжували поспішати у своїх справах, а розгулюючі вздовж дороги масаї так само неквапливо випасали свою худобу. Усередині буря виявилася, як і передбачалося, запорошеною, але не небезпечною, тому ми продовжили свій шлях, "переварюючи" отримані враження.
– Здається, мені досі не віриться, що все те, що раніше я бачила в улюблених телепередачах, трапилося зі мною наяву!
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
- Дівчата в дорозі: шопінг, хмарочоси та енергетика Франкфурта-на-Майні
- Дівчата в дорозі: грецькі канікули, ідеальний загар, шаурма і ... котики
- Дівчата в дорозі : Албанія . Незвідана must see- країна на Балканах
- Дівчата в дорозі: Місто Ангелів, голлівудських зірок і пляжів довжиною в сотні миль
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі