Наближаються травневі свята, і багато хто опиняється перед вибором як їх провести. Звичайно, немало людей невідривно прив'язані до своїх дачних ділянок та посадці картоплі. Хтось не може дозволити собі відпочинок, коли в країні про стабільність залишається лише мріяти. Багатьом, на жаль, "виїзні" плани банально порушила криза, яка сильно знецінила гривневий потенціал.
Але, тим не менше, життя триває, і особливо зараз так хочеться ковтка свіжого повітря, відволіктися від поточних проблем і переключитися на позитивну хвилю.
Просто я знову "відкрив" Польщу і поспішаю поділитися своїм відкриттям. Я відвідував маленькі містечка й селища, заглянув до Кракова, Кельце і Катовіце. Скрізь відчувається енергія, яка котра рветься вгору, бажання будувати і розвиватися.
Мета мого візиту була далеко не туристична, тож особливо про пам'ятники історії та популярні місця поширюватися не буду. Розповім про побачене, проілюструвавши описане декількома фото (більше деталей читайте в ).
А почнемо ми з того, чим для будь-якого іноземця починається закордон, з перевірки документів.
Чесно кажучи, кордон став для мене першим і єдиним неприємним подивом. Польща завжди була нашим адвокатом у Євросоюзі, тому отриманий досвід виявився найбільш дивним. Будучи одними з перших у черзі на паспортний контроль, ми стояли більше півгодини, чекаючи підходу до віконця прикордонника. Можливо така ситуація не характерна для інших пунктів пропуску, оскільки найдешевший авіарейс з України прибуває саме в Катовіце, а це означає, що сюди потрапляють дуже різні мандрівники.
Запрошення, броні готелів, квитки, копія маршруту та безліч іншого, уважно вивчалися представниками влади. Когось забирали в окрему кімнату для докладних розглядів. У нас з колегою виник легкий ступор, оскільки зі свого боку ніякої "пачки" ми не везли. Багаторічні мультивізи і численні штампи в паспорті здавалися достатнім аргументом. Правда, були ще внутрішні папери з приводу мети візиту. На щастя, їх виявилося достатньо. Хоча в підсумку ми не уникнули вивчення наших віз під мікроскопом, в буквальному розумінні, і перегляду всіх документів, які вдалося знайти по кишенях.
Загалом, пані та панове, будьте пильні, акуратні й підготовлені до будь-яких питань.
Аеропорт у Катовіце середній, але в ньому є всі атрибути міжнародного. Рейси звідси розлітаються по всій Європі. Правда, це в основному рейси лоукостерів, тому пролетіти з пересадкою транзитом не вдасться.
Знаходиться він в 30 кілометрах від Катовіце і в 100 від Кракова. Прямо на парковці перед аеровокзалом стоянка мікроавтобусів. Рейс до Кракова обійдеться в 50 злотих, а в Катовіце - 27. Загадковим для мене стала система "знижок" на послуги, пов'язані з аеропортом: наприклад, пункт обміну валют придбав у нас 10 квітня долари з розрахунку 3,1 злотих за долар, хоча в місті обмін по 3,8. Але так роблять багато міняйлів при вокзалах. Зате здивував WizzAir, що запропонував за 21 євро довести до Кракова, при ціні комфортабельного мікроавтобуса «на місці» на рівні 12 Євро. А ще забігаючи наперед, поділюся досвідом покупки парфумерії та польських ковбасок в Duty Free. Щоб не мучити вас тривалим описом, скажу, що один і той же парфум в Києві коштує 55 Євро (причому платиш в гривні за курсом НБУ), при ціні в Катовіце - більше 70 Євро, а ковбаски в супермаркеті в центрі міста стоять 8 злотих проти 12 в магазині безмитної торгівлі.
Що впадає в очі коли їдеш у Польщі з пункту А в пункт Б - дороги! Якісні, місцями платні, але цілком європейські. Не без того, що під час нашої подорожі по Бескидах, довелося потрапляти на ділянки, що викликають ностальгічні спогади про Україну. Але дуже швидко погана ділянка змінювалася відмінною.
Зараз в країні бурхливими темпами розвивається приватне підприємництво. І це особливо помітно, коли звертаєш увагу на туризм. Бізнес готується приймати гостей. У Польщі відкривається безліч підприємств спрямованих на сферу відпочинку. Ми звикли, що туризм розвивається навколо головних пам'яток: великих міст, замків, центрів розваг на березі моря або навколо гірськолижного курорту, але поляки обрали інший шлях. У країні активно встає на ноги аграрний туризм. Звичайно, у Польщі є чимало історичних місць, середньовічних замків і красивих міст. Є, зрештою, гори на півдні й море на півночі, але країна намагається зробити привабливим кожен шматочок своєї території.
Кожне маленьке містечко, в якому мені довелося побувати, виглядає як сувенірна упаковка чогось приємно-незвіданого. Нехай в місті немає загальновизнаної пам'ятки, але жителі своєю працею намагаються створити таку. Це може бути якась легенда, часто придумана, миле кафе з «ексклюзивним» рецептом, центральна площа, прикрашена в будній день як на свято. Але мало того, від'їхавши трохи вбік з основної траси, ти несподівано зустрічаєш готель і СПА серед чудесних пейзажів, або міні ресторанчик в лісі з видом на пагорби, що розкинулися навколо. І, звичайно, якщо якийсь із королів зупинявся попити води у місцевого колодязя, то ця подія цілком гідна увічнення у бронзі.
Далі позначу кілька конкретних місць, які відвідав за 4 дні, і спогади про які, приємно вмістилися в моєму фото звіті:
Ось центр Кракова і традиційні туристичні розваги.
А це містечко Наполомніце з відтвореним з руїн королівським «замком» і невеликим парком поблизу:
Поляки дуже релігійні й не просто практикують віру, але намагаються всіляко підтримати церкву. Причому, будучи в більшості своїй ревними католиками, вони підтримують всі конфесії, намагаючись дбайливо зберегти історію своєї батьківщини. Можна влаштувати окремий тур по старовинних храмах буквально в будь-якому регіоні країни. Але це окрема тема, а зараз лише зазначу, що подібну статую Божої Матері можна зустріти буквально на кожному кроці.
А ось несподіваний будиночок / ресторанчик / готель прямо серед лісу:
Місто Новий Сонч вже набагато більш «капітальне» місце:
Тут збереглися руїни старого замку:
А ще створений етнографічний музей під відкритим небом. До речі, він цікавий тим, що складається ніби з двох частин. Перша - з безкоштовним входом - являє собою відтворене австро-угорське містечко кінця ХІХ століття.
Цікаво, що в кожному будинку навколо площі знаходиться магазинчик або майстерня, в яких персонал розповідає всім бажаючим, про особливості побуту й специфіку роботи тих років. Відвідувач може торкнутися або навіть покористуватися експонатами:
Друга частина музею (з платним відвідуванням) - сільська Польща:
Зовсім поруч з Новим знаходиться Старий Сонч. Місце тут більш тихе, але дуже знамените. Місто пишається історією свого «королівського» походження. Може він не настільки великий, як більш молодий сусід, але дуже приємний для відвідування:
До речі, можливо хтось звернув увагу на одній з попередніх фото, на дивовижні стовпи, якими прикрашені центральні площі міст:
Ця прикраса створюється до великодніх свят як прообраз пальмового дерева з Єрусалиму. До речі, проходить навіть конкурс на найдовше дерево. За його умовами стовп повинен бути сплетений без залучення сучасних матеріалів і встановлюється виключно людськими силами без механізмів. Причому після установки він ще й стояти повинен без підтримки. Деякі екземпляри досягають більш ніж 30 метрів.
Пагорби та гори південної Польщі чергуються з гарнючими озерами, на берегах яких зустрічаються, наприклад, замки. Як ось цей замок Tropsztyn.
І маленькі селища:
Південна Польща - чудовий край з чудовими видами:
І яскравими заходами сонця:
На цьому наш маршрут повернувся в Катовіце. За 4 дні зустрілося безліч цікавих людей:
З деякими навіть приємно поспілкувалися:
Що сказати на закінчення. Польща пройшла повне коло від розквіту до занепаду, окупації і відродження. А зараз у цій країні знову почалася весна, і не тільки за календарем!
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі