Столиця Лаосу В'єнтьян – чому не треба?

Обираючи напрямок для подорожі, потрібно бути дуже акуратним. Хочеться чогось нетривіального – похвально, але, якщо не потрібно ділити ліжко з крокодилами, ночувати в заручниках у гангстерів чи намагатися знайти щось цікаве там, де його немає.

Ведучі шоу "Азійський check-in" на НЛО TV на своїй шкурі перевірили, що Азія – яскрава, звабилива, гаряча, пекуча і непередбачувана. Але Дмитро Ворожко та Андрій Прэєдєлін також знайшли країни, в які їздити не рекомендували б. Ведучі наполягають на тому, що це їхня суб'єктивна думка, але може бути корисною для тих, хто також любить комфорт, розуміння того, що відбувається, і планувати свою відпустку, виходячи з визначних пам'яток.

Столиця Лаосу В'єнтьян більше схожа на село, але точно не на розвинене місто. Вулиці брудні, архітектура і зовнішній вигляд будівель залишають депресивний післясмак, а байдужість місцевих – здивування. Хостели та готелі своєрідні, санітарією і не пахне, пам'ятки можна обійти за день абсолютно всі. Відвідувати В'єнтьян, якщо ви ще мало де бували, точно не найкраща ідея! Але якщо вас все-таки сюди занесе, то і в столиці Лаосу можна знайти деякі розваги
розповідають Діма і Андрій.

Пересування містом

Лаос Азійський чекин — Столиця Лаосу В'єнтьян – чому не треба? © прес-служба НЛО TV

З одного боку, набільш бюджетний і простий спосіб пересування по В'єнтьяну – прокат велосипедів. Ціна – близько двох доларів на добу. Можна взяти з собою карту з позначеними красотами і поїхати до них. Однак Діма попереджає: місто абсолютно не пристосоване до велоруху, тож буде страшно і небезпечно!

Навіть якщо у вас в тілі практично вбудований навігатор, в столиці це ніяк не допоможе. Особливо вночі. Всі вулиці дуже схожі, заблукати простіше простого. Тому потрібно намагатися запам'ятовувати дорогу до свого хостелу, а краще – використовувати карти.

Тук-туки і таксі тут поводяться дивно. Іноді їх неможливо дочекатися, а коли приїжджають – заламують неадекватну ціну.

Пам'ятки

У В'єнтьяні обов'язково потрібно піти до Tpіумфaльної apки Пaтуcaй. Вона дуже нагадує Тріумфальну арку в Парижі, але на кілька метрів вище і присвячена солдатам, які воювали як раз за незалежність Лаосу від Франції.

Недалеко від арки є сквер з фонтанами, квітами і лавочками. Також можна піднятися на "дах" арки, щоб подивитися на місто з висоти (ну раптом).

Пха Тхат Луанг або ж велика священна ступа – найголовніший символ Лаосу. Незважаючи на це, ступа майже століття стояла занедбаною і розграбованою, поки французи не реставрували її в 30-х роках ХХ ст. Золота ступа Пха Тхат Луанг зображена на гербі країни і на грошових купюрах. Поруч з храмом розташувався величезний Будда, що лежить.

Тхат Дам або Чорна ступа – велика буддійська ступа, яка колись була повністю вкрита золотом, але під час війни з Сіамом у 1827 році завойовники зчистили зі ступи все золото, з тих пір Чорна ступа стоїть розваленою і поросла мохом, хоч і вважається дуже важливою святинею.

Ринки: денний і нічний

Оскільки Лаос був французькою колонією, то Франція залишила слід на кулінарії. Наприклад, тут легко можна знайти смачні французькі багети та випічку на місцевому ринку. До речі, ринок цей нагадує наші, в 90-х. Купити можна все – від електроніки та одягу до якихось дивних продуктів на зразок рожевих яєць.

Вечірній Лаос – пустельний, але не в районі нічного маркету і набережної Меконг. Ось де рух! Грають музиканти, горять вогні, на вулицях в кафешках сидять місцеві і туристи, прогулюються трансвестити і п'яні туристи з Європи. Це найактивніше місце, навіть якщо нічого не купуєш, можна гуляти, як на екскурсії.