Нетиповий Київ: занедбані пам'ятки столиці

Що ти уявляєш, коли чуєш вислів "пам'ятки Києва"? Майдан Незалежності, Арку дружби народів, Києво-Печерську Лавру, Маріїнський парк? А ми не так часто замислюємося про ті пам'ятки, яких немає на жодному магнітику з Києвом. Проходячи повз напівзруйнованих будівель, чи задаєшся ти питанням, що тут було раніше: секретна лабораторія, пральня або це колишня вечірня школа? Старі будівлі зберігають у собі історії минулого. Стіни ввібрали спогади чужих доль. Погодься, що дізнаватися таємниці минулих часів неймовірно цікаво! tochka.net вирішила познайомити тебе з тим Києвом, до якого ти не звикла.

• Підземна в'язниця НКВД

Знаходиться вона в самому центрі під землею. Зараз про це місце знають мало, за часів СРСР — ще менше, вхід ретельно приховувався, а коли поряд побудували метро "Печерська", то входи у в'язницю затопило грунтовими водами. Таким чином, вхід виявили тільки в наш час — під час зведення елітних новобудов. Згідно збереженим в архівах даним, споруда мала розгалужену систему не тільки підземних ходів для людей, а й цегляні тунелі великого діаметру, призначені для переміщення військ і навіть двостороннього руху транспорту. Протяжність підземної споруди становила 4 кілометри — на його будівництво і облаштування були витрачені чималі кошти. Історики стверджують, що у вагонетці радянські спецслужби справляли трупи ув'язнених у Дніпро, а в цистернах була кислота — там від людей не залишалося й сліду. Зараз підземні входи знову присипані землею, а прохід, який відкопали раніше, вже заварений металевими гратами і туди не пускають навіть археологів столиці.

• Підземелля заводу "Арсенал"

У 1764 році Катерина II видала наказ про створення в Києві арсенальної команди, яка б займалася виготовленням і ремонтом різноманітних видів зброї. Цей рік і прийнято вважати установкою заводу і формуванням його назви. З 1920 року на заводі почали робити устаткування для сільського господарства та побутові предмети повсякденного вжитку. Відразу після закінчення Великої Вітчизняної Війни "Арсенал" переходить на випуск продукції для потреб армії СРСР, чим займався до середини 1990-х років. Через те, що військова і космічна сфери України перебували у вкрай тяжкому становищі після розвалу Союзу, завод, не отримуючи замовлень, перепрофілювався на виробництво медичної та банківської техніки. Нове керівництво скоротило випуск фотоапаратів "Київ", почало поступово закривати робочі цехи і здавати їх в оренду комерційним структурам — пройшла хвиля звільнень. У 2009 році завод визнали банкрутом і виключили з держреєстру. Зараз від "Арсеналу" залишилася будівля у вигляді одного корпусу — там знаходиться колись знамените на весь СРСР конструкторське бюро заводу.

• Сталінські тунелі під Дніпром

У 1938 році за наказом Сталіна в Києві почалося надсекретне будівництво "Об'єкту НКПС №1" — двох тунелів під Дніпром. Ці тунелі мають з'єднувати правий і лівий берег Києва. Ідея побудувати тунелі була викликана військовою необхідністю, так як два залізничних мости через Дніпро в разі війни можна було легко зруйнувати авіацією. Проект був масштабним і, відповідно, дорого обходився державі. Закінчити будівництво планувалося в 1944 році. Але закінчити будівництво завадили аварії, які заповнили недобудовані тунелі водою, і, звичайно ж, війна. Після початку Великої Вітчизняної війни будівництво визнали недоцільним.

• Кладовище підйомних кранів

Недалеко від станції метро "Видубичі" в глибині промзони загубилася база підйомних кранів, яку місцеві називають "кладовищем монстрів". Тут стоять або лежать розібраними сотні жовтих будівельних кранів, які колись будували будівлі в Києві. Вони з'явилися тут ще в 80-х роках, і з тих пір їх стає більше: якщо ще пару років тому тут можна було нарахувати з десяток, то зараз їх вже більше двох десятків. Бували випадки, коли молоді люди, які пробралися сюди сфотографуватися, падали з кранів, тому територію охороняють собаки та охорона.

• Нікольська дренажна система

Нікольська дренажна система служить відведенням води в Дніпро. Над небезпекою зсувів у Києві почали турбуватися ще на початку 19 століття, тоді ж в районі Києво-Печерської Лаври були споруджені перші дренажні штольні, що частково збереглися до наших днів. Дренажно-штольнева система №17 була побудована в 1916 році. "Нікольською" дренажну штольню охрестили київські діггери, тому що вона була побудована за правління імператора Миколи II. Ймовірно, колись вихід з неї розташовувався на поверхні, але час прибрав його глибоко під землю, тепер потрапити в це місце можна тільки по пояс у воді прийшовши з глибини підземних ходів.

• Зелений театр

Перші стіни Зеленого театру з'явилися в середині 19 століття. Тоді було вирішено посилити укріплення навколо Печерської фортеці, закривши яр двома підпірними стінами, які б прикривали собою водокачку на березі Дніпра. Обидві стіни мають внутрішні галереї, рушничні і пару артилерійських бійниць. По підземеллям були прокладені чавунні водопровідні труби. Пізніше вежу знесли, а між стінами побудували кінотеатр. Він був побудований після Другої світової війни в 1949 році. Центр міста був в руїнах, тому архітектори побудували розважальний центр на схилах Дніпра. Тут був розбитий парк з каруселями і амфітеатр на 4 тисячі місць. У 2011-2015 роках в комплексі розміщувався літній нічний клуб.

• Покинутий льодовий стадіон

У середині 1970-х років Міністерством спортивної культури був замовлений проект критого стадіону, основним призначенням якого було проведення тренувань та ігор хокеїстів. У 1978 році почалося будівництво величезного спортивного комплексу по проспекту Академіка Глушкова. Роботи велися мляво, а в 1986 році, у зв'язку з аварією на ЧАЕС, велика частина союзного бюджету була перенаправлена ​​на боротьбу з ліквідацією катастрофи та її наслідків. Будівництво велося все меншими темпами, поки взагалі не зупинилося після розвалу СРСР. У 1993 році на об'єкті повинні були вже початися оздоблювальні роботи, але ледве простягнувши до 1996 року, будівлю було закинуто і в'їзд на територію закрили.

• Покинутий хімічний завод

Точну дату появи заводу не знає ніхто. Окремі дослідники беруться встановити рік його заснування з хімікатів, які залишилися на території цехів. За різними даними це 1970-ті або 1980-ті роки. В даний час від великомасштабного підприємства залишилися одні руїни. Після закриття підприємства все майно і техніка були вивезені, залишився тільки старий годинник, який давно не показує час, але створює дивовижну робочу атмосферу в порожньому напівзруйнованому будинку з парою уцілілих вікон. Все, що тут збереглося, зараз знаходиться в повному хаосі: розкидані залишки реактивів, виробничої літератури і паперів.

• Смородинський узвіз "Хрущовська дорога"

Найкоротший шлях між Подолом і Татаркою був побудований в бутність Микити Хрущова першим секретарем українського ЦК. Тут ви побачите найкрасивіші пейзажі: приватні забудови початку 20 століття, зелений ліс з легендарними печерами, 500-річним дубом і унікальною горобиною. Смородинський узвіз зберіг своє первозданне дорожнє покриття — кам'яну бруківку, якій близько 100 років. У ті часи тут жили купці Смородинови — завдяки їм ця місцевість отримала свою нинішню назву. Зараз це найкраще місце для екстремального водіння: складний брущатий лісової серпантин з різкими глухими поворотами відмінно підходить для перевірки гальм і нервів.

Дивись відео про закинутий льодовий стадіон:

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

• Сучасні 7 чудес світу, про які ти не знала
• Унікальна архітектура: 15 найбільш вражаючих будівель України 

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!